Печатки організації “Пласт” у Самборі (1910-ті – 1920-ті рр.)

Поява перших пластових гуртків у Львові датуються 1911 р. Іван Боберський долучився до формування організаційних та ідеологічних засад «Пласту» [1]; завдяки його зусиллям і фінансовій допомозі в перші роки діяльності організації були опубліковані пластові методичні видання, спеціальна література, які послужили підвалинами для розвитку пластового руху.

Іван Боберський постійно надавав консультативну допомогу керівництву «Пласту», популяризував пластову ідею, багато зусиль доклав до того, щоб згуртувати молодих викладачів та активних діячів руханкових і спортових товариств й організаційно спрямувати їх на розбудову «Пласту». До творення «Пласту» та поширення його діяльності вдалося залучити молодих учителів: Олександра Тисовського, Петра Франка, Степана Гайдучка, Мирона Федусевича, Теодора Поліху, Дарію Білинську, Савину Сидорович, Олену Степанів, Оксану Федів, Тараса Франка та інших.

Зусиллями членів організації «Сокіл-Батько», головою якої був Іван Боберський, пластова ідея ширилася Галичиною. Зокрема, 1913 р. член «Сокола» Григорій Кичун організував у станиславівській українській гімназії вісім гуртків пластунів; голова сокільської округи в Рогатині М. Бабин займався організацією пластового життя в гімназії Українського педагогічного товариства; колишній член старшини «Сокола-Батька» Теодор Поліха – «Пластом» у Коломиї. Чимало зусиль до створення та діяльності пластового осередку в Перемишлі доклали соколи Євген Любович, Теодор Поліха та Іван Боберський [2]. Пластовий гурток в українській державній гімназії у Перемишлі 1912 р. увійшов до складу спортивного товариства «Сянова Чайка» [3].

Напередодні Першої світової війни у Галичині вже існувало одинадцять пластових округ з центрами у Львові, Стрию, Станиславові, Тернополі, Чорткові, Коломиї, Рогатині, Золочеві, Сокалі, Перемишлі, Самборі [4]. У міжвоєнний період «Пласт» поширив свою діяльність на теренах Волині, Закарпаття та в багатьох осередках української діаспори.

Перші пластові гуртки у Самборі засновано у 1912 р. У продовж 1912–1930 рр. у Самборі діяли пластові курені Українського уладу пластунів юнаків (УУПЮ): 37 пластовий курінь імені полковника Дмитра Вітовського, 47 пластовий курінь імені Ольги Басараб; підготовчі та незареєстровані частини Українського уладу старших пластунів (УУСП): підготовчий гурток, самостійний гурток «Чорні галки» [5].

Частина з пластових підрозділів Самбора мали свої печатки. У фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено чотири різні печатки, які дають можливість простежити зміну у символіці та легендах упродовж 1912–1930 рр.

Перша найдавніша печатка виявлена на документі, який датується 22 квітня 1914 р. Вона міститься на зверненні до старшини товариства «Сокіл-Батько», у якому зазначалося наступне: «Просимо о висилку “Сурмові знаки” [6]. Належитість за ню і порто залучаємо в марках. Здорові були. /Лев Коберський/ кур[інний] писар. P. S. Адреса до нас: Канцелярія “Українського Пластового Куріня” в Самборі, Замійська 173» [7]. Документ завірений печаткою із зображенням Лева, який спинається на скелю. Прохання самбірських пластунів було виконано. На звороті документу є відповідні позначення керівника організаційної секції «Сокола-Батька» Сеня Горука [8].

Печатка із зображенням Лева самбірськими пластунами використовувалася нетривалий проміжок часу. Відмова від цієї печатки може пояснюватися подіями, які відбувалися в Галичині у першій половині 1920-х рр. Адже зі сторони польської влади видано чимало заборон щодо використання Тризуба, синьо-жовтого прапора та Лева. Дуже часто такі заходи закінчувалися забороною українських товариств. Показовим у цьому плані став старостинський указ, який забороняв діяльність «Просвіти» у с. Боляновичі (тепер село Шегинівської територіальної громади Яворівського р-ну Львівської обл.) через використання останньою печатки із зображенням, як зазначалося у документі, «руського Льва». У львівському часописі «Діло» у дописі під назвою «Лякаються льва на… печатці» за 10 серпня 1923 р. повідомлялося таке: «Нам надіслано дослівний відпис старостинського указу, яким розвязується [забороняється діяльність. – А. С.] читальню за печатку зі зображенням льва, який лякає п[ана] старосту своїм політичним характером. L. 13403/23. Mościska 20. Lipca 1923» [9].

Зауважимо, що на багатьох пластових печатках 1920-их рр. у Галичині використовувалося, як правило, зображення організаційної емблеми – Тризуба і трипелюсткової лілеї, мистецьки сплетених в одну гармонійну цілість, авторство якої належить професору Академічної гімназії у Львові Миронові Федусевичу та графіку Робертові Лісовському [10]. Інші зображення зустрічаються значно рідше, наприклад: трипелюсткова лілея в поєднанні з символом мореплавства – якорем (10 курінь старших пластунів «Чорноморці» у Львові), голова чорта (3 курінь старших пластунів «Лісові чорти» у Львові), червона калина – символ України (2 курінь старших пластунів «Червона Калина» в Стрию), Тризуб без трипелюсткової лілеї (Управа Українського «Пласту» в Чорткові) тощо [11]. Лев на печатках пластових відділів Галичини фіксується рідко. Його можна побачити на печатках Управи V Зв’язку Новиків у Стрию, пластового полку ім. Івана Богуна у Перемишлі [12] Уладу Новиків у Львові [13] та ін.

У 1920-х рр. пластові підрозділи у Самборі використовували ще три різні печатки. З них дві – 37 пластовий полк (з 1924 р. змінено назву на курінь) імені полковника Дмитра Вітовського та одну – 47 пластовий курінь імені Ольги Басараб.

У звіті 47 пластового куреня імені Ольги Басараб у Самборі за 2 чвертьрік 1926 р. читаємо наступне: «13. Завваги і бажання. Справа лєґалізації нашого Куріня нічо не поступила в перід. До Дирекції нашої школи прийшов з Кураторії обіжник нагадуючий на яких умовинах можуть існувати укр[аїнські] пл[астові] частини. Отже: можуть існувати тільки під зверхністю Дирекції школи, з відзнак мають відкинути всякі національні емблєми, не сміють бути в порозумінню з иншими пл[астовими] Курінями, ані брати участі в жадних зїздах, чи стрічах. На случай переступлення розпорядку відвічає Директор своєю особою. Після пояснення проф[есора] Д-ра Скорика, дістали такі обіжники усі школи У[країнського] П[едагогічного] Т[овариства]. Формальної відповіди на рішення конференції збору учительського про існування пл[астової] частини в нашій школі – нема. Супроти сього наш Курінь існує» [14]. З вищезацитованого випливає те, що дівочий пластовий курінь працював в досить складних умовах. Однак, не зважаючи на них, вони зуміли виготовити печатку, якою завіряли відповідні документи. Можливо, з конспіративних причин, щоб не наражати себе на небезпеку, було прийнято рішення про те, щоб на печатці не вказувати населеного пункту в якому існує пластовий підрозділ, зокрема місто Самбір.

У 1924 р. відбулися зміни у пластовій структурі Галичини. Назву «полк» було замінено на «курінь». Це в свою чергу потягнуло зміну назв пластових підрозділів та заміну старих печаток. 37 пластовий курінь імені Дмитра Вітовського у Самборі з цим завданням справився не відразу. Збережені документи засвідчують, що як мінімум до 1 квітня 1927 р. він використовував стару печатку. Перший відбиток нової печатки датується 7 листопада 1927 р.

Нижче подаємо описи та зображення печаток, що публікуються вперше:

 Каталог печаток організації «Пласт» у Самборі (1910-ті – 1920-ті рр.)

1.  Український пластовий курінь в Самборі.
   Матеріал: фіолетове чорнило.
   Форма: кругла.
   Розмір: 34 мм.
   Сюжетне зображення: лев в короні спинається на скелю.
   Легенда: УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ КУРІНЬ в САМБОРІ. Текст розділений двома зірочками.
   Датування: 22 квітня 1914 р.
   Місце зберігання:
   ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 687. – Арк. 1.
   Відбиток печатки 37 пластовий полку імені полковника Дмитра Вітовського у Самборі. Січень 1926 р. – 1 квітня 1927 р.
2. 37 пластовий полк (з 1924 р. – курінь) імені полковника Дмитра Вітовського у Самборі (хлопчачий). Заснований 1912 р. при польській гімназії, відновлений у 1922 р. Стахом Ґрабовським.Матеріал: фіолетове чорнило.
   Форма: овальна.
   Розмір: 41х24 мм.
   Сюжетне зображення: без зображення.
   Легенда: ПЛАСТОВИЙ ПОЛК ІМ. ДМ. ВІТОВСЬКОГО у САМБОРІ. Текст розділений двома зірочками.
   Датування: січень 1926 р. – 1 квітня 1927 р.
   Місце зберігання: ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 31. – Арк. 32, 33, 34, Спр. 32. – Арк. 126, 127; Спр. 34. – Арк. 25, 27 зв., 54 зв.; Спр. 687. – Арк. 12.

   

   Матеріал: фіолетове, сіре чорнило.
   Форма: овальна.
   Розмір: 33х40 мм.
   Сюжетне зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
   Легенда: 37. Пластовий курінь ім. Дмитра Вітовського в Самборі. Текст розділений зірочкою.
   Датування: 7 листопада 1927 р. – 6 листопада 1929 р.
   Місце зберігання: ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 29. – Арк. 6, 8; Спр. 34. – Арк. 22 зв., 23, 29; Спр. 35. – Арк. 145, 147; Спр. 38. – Арк. 94 зв., 96; Спр. 162. – Арк. 2, 112; Спр. 164. – Арк. 107; Спр. 169. – Арк. 33; Спр. 170. – Арк. 46; Спр. 172. – Арк. 63; Спр. 173. – Арк. 18, 57, 57 зв.; Спр. 174. – Арк. 33, 115, 116; Спр. 179. – Арк. 9; Спр. 687. – Арк. 14, 15, 16; Спр. 961. – Арк. 827 зв., 890.

   

   Відбиток печатки 47 пластового куреня імені Ольги Басараб у Самборі. Березень 1926 р.
3. 47 пластовий курінь імені Ольги Басараб у Самборі (дівочий). Створений 1924 р. Марією Чиж з учнів середніх польських шкіл.
   Матеріал: чорне чорнило.
   Форма: овальна.
   Розмір: 48х30 мм.
   Сюжетне зображення: без зображення.
   Легенда: 47. ПЛАСТОВИЙ дівочий Курінь в…Самборі [слово дописане. – А. С.].
   Датування: березень 1926 р.
   Місце зберігання:
   ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 31. – Арк. 63.

Джерела:

[1] Докладніше див.: Сова А. Внесок Івана Боберського у становлення організації «Пласт» // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. – Львів, 2014. – Вип. 15. – С. 85–95; Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. – 512 с.

[2] Гайдучок С. Читаю і згадую // Сокільські Вісти. Орган Українського Сокільства. – Львів, 1937. – Січень. – Чис. 1. – С. 7.

[3] Беч Л. З. Пласт в перемиській українській гімназії. (Сторінки історії б. Куріня У. У. П. Ю. ім. Ів. Богуна) // «Де срібнолентий Сян пливе». Пропамятна книга ювилею 50-ліття української державної гімназії в Перемишлі. 1888–1938. – Перемишль: Накладом Ювилейного Комітету, 1938. – С. 86; Коцик Р. Початки пласту у перемиській українській гімназії // «Де срібнолентий Сян пливе». Пропамятна книга ювилею 50-ліття української державної гімназії в Перемишлі. 1888–1938. – Перемишль: Накладом Ювилейного Комітету, 1938. – С. 214.

[4] Постанови про відзнаки // Пластовий Табор. – Львів, 1914. – 15 цьвітня. – Чис. 3. – С. 1 : Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. – Львів, 1914. – 15 цьвітня. – Чис. 92.

[5] Мартиролог Українського Пласту / Укладачі: Свідзинська О. (відп. ред.), Сова А., Юзич Ю. – Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2015. – С. 398, 399, 406.

[6] Йдеться про видання, яке уклав композитор Ярослав Ярославенко: Сурмові сиґнали сокільских товариств. – Львів, 1908. – 8 с.

[7] Центральний державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДІАУЛ). – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 687. – Арк. 1.

[8] ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 687. – Арк. 1 зв.

[9] Лякаються льва на… печатці // Діло. – Львів, 1923. – 10 серпня. – Чис. 103. – С. 3.

[10] Сова А. Печатки як джерело до історії організації «Пласт» у Галичині (1910–30-ті роки) // Книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база: тези доповідей і повідомлень: міжнародна наукова конференція (Львів, 17–18 травня 2012 р.). – Львів, 2012. – С. 32–35.

[11] Сова А. Сфрагістичні пам’ятки 10-го куреня УУСП «Чорноморці» // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2007. – Чис. 42. – С. 2; Сова А. Печатка пластового куреня «Лісові Чорти» у Львові // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2009. – Чис. 48. – С. 3; Сова А. Ще дві печатки пластового куреня «Лісові Чорти» // Пластовий шлях. – Львів, 2012. – Чис. 1 (169). – С. 45; ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 84. – Арк. 40; Сова А. Печатки 21 пластового куреня імені Івана Богуна у Чорткові // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2013. – Чис. 61. – С. 5.

[12] ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 54. – Арк. 10, 11, 12, 13, 21 зв.; Сова А. Перша печатка 6 пластового куреня імені Івана Богуна у Перемишлі // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2014. – Чис. 62. – С. 6.

[13] ЦДІАУЛ. – Ф. 358. – Оп. 1. – Спр. 135. – Арк. 3 зв.

[14] ЦДІАУЛ. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 31. – Арк. 63.

Література: Сова А. Печатки організації «Пласт» у Самборі (1910-ті – 1920-ті рр.) // Наша Спадщина. Науково-популярний журнал. – Львів, 2022. – № 4 (32). – С. 16–19; Сова А. Печатки організації «Пласт» у Самборі (1910-ті – 1920-ті рр.) // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2023. – Чис. 1 (209). – С. 44–45.

Андрій СОВА
історик