Упродовж 1920-х рр. у Дрогобичі існували курені Українського уладу пластунів юнаків (УУПЮ): 18 пластовий курінь імені Івана Франка, 27 пластовий курінь імені Івана Сірка, 31 пластовий курінь імені Софії Галечко, 36 пластовий курінь імені Людмили Старицької-Черняхівської, 53 пластовий курінь імені Дмитра Вітовського, 67 пластовий курінь імені Марти Борецької. Крім того діяв 6 курінь Українського Уладу Старших Пластунів імені Дмитра Вітовського. Кожен з цих пластових підрозділів мав свої печатки.
У попередніх статтях на сайті Фотографії Старого Львова йшлося про печатки 18 пластового куреня імені Івана Франка, 27 пластового куреня імені Івана Сірка та 31 пластового куреня імені Софії Галечко. Сьогоднішня публікація присвячена печатці 36 пластового куреня імені Людмили Старицької-Черняхівської.
Дівочий 36 пластовий курінь імені Людмили Старицької-Черняхівської закладений 1923 р. у Дрогобичі при гімназії “Рідної школи”. Збереглася коротка історія куреня від заснування до 24 грудня 1925 р., укладена курінною Степанією Веселою та писарем Мирославою Тустанівською. Документ завірений курінною печаткою та штампом коша українських пластових куренів у Дрогобичі із зазначенням дати – 26 грудня 1925 р. З огляду на інформативність наведу повний його текст:
“Дня 6.ІІ.1922 р. відбулася перша пластова збірка в ґімназії, де о. Венгринович пояснив ідею Пласту. На цих сходинах вибрано команду мужеського полка, полк цей поділено на 2 сотні а кожду з них на 4 чети. В склад мужеського полка входила дівоча чета. Коли цей Полк Верх[овна] Пласт[ова] Рада затвердила і надала йому патрона Ів[ана] Франка та число ХVІІІ. дівоча чета під проводом своєї четової Олени Коржинської уч[ениці] VІ. кл[асу] входила як V. пл[астова] чета до І. сотні.
Чету поділено на два гуртки. Перший оставав під проводом Олени Собчук уч[ениці] ІV. кл[асу] ґімназ[ії] і Степанії Веселої уч[ениці] ІІІ. кл[асу] ґімназ[ії]. На сходинах вправлювано пластове знання, так що деякі поздавали І. пл[астовий] іспит.
По уступленню тов[аришки] Коржинської Олени, яка перенеслася до иншого заведення вибрано четаркою тов[аришку] Собчук Олену, з двох гуртків устроєно один гурток. В 1923 р. праця в гуртку полягала на робленню прикрас на деревце, з яких зроблену виставу в Укр[аїнській] молочарні на спродаж. В падолисті тогож року держали товаришки дижур та вінець, на святі за поляглих героїв. В грудні засновано спільно з ХVІІІ. Пл[астовим] Полк[ом] пластову крамницю та устроєно пластову ялинку. Товаришки які мешкають на селі ходили по коляді на Пласт а зі зібраних грошей післали ми 1 доляр на “Молод[е] життя”.
Опікуном нашим і ХVІІІ. пл[астового] полк[у] був о. Венгринович але з браку часу порадив нам вибрати собі опікунку в особі В[исоко]П[оважаної] Пані Собчукової жену директора Укр[аїнської] ґімназії.
Небавом о. Венгринович подякував за опікунство ХVІІІ. пл[астовому] полк[у] і полк вибрав собі опікуном Проф[есора] Іваненка Михайла. Тому що дівоча чета не могла після пласт[ових] законів оставати на дальше в злуці з муж[еським] полком постановили товаришки написати до Верх[овної] Пл[астової] Ради і просити о затвердження їх яко осібний жіночий полк.
Затвердження однак не скоро надійшло а товаришки тимчасом крім перероблюваного матеріялу пластового на сходинах малювали картини і програми які спродавали на забавах та концерті в честь Т[араса] Шевченка. Дня 20.ІІ.1924 р. прийшла відповідь якого Окр[ужна] Пл[астова] Рада прилучила ґімназіяльну частину до частини ХVІІІ. Пл[астового] Полк[у] в Семінарі.
Тому що В[исоко]П[оважана] П[ані] Собчукова уступила з опікунства жіноча частина дня 7.ІІ.1924 р. вибрала собі опікункою В[исоко]П[оважану] П[ані] Софію Венгринович. Праця в гуртку почала дальше течи своїм руслом. В[исоко]П[оважана] опікунка письменно і устно переконала Окр[ужну] Пл[астову] Раду, що дівоча частина при ґімназії не може належати до ХХХІ. пл[астового] пол[ку] бо управа обох шкільних заведень на це не годиться. Частина дістала домівку в ґімназії де зложила своє майно та займалася прикрашенням її, управляла також городчик перед ґімназією.
Дня 8.VІІІ.1924 р. затвердила Верх[овна] Пл[астова] Ком[анда] самостійну жіночу частину яко ХХХVІ Пл[астовий] Пол[к] ім[ени] Людмили Старицької-Черняхівської, з зеленою краскою полка. В[исоко]поважана опікунка небавом уступила з браку часу а Полк вибрав собі опікуном о. Венгриновича Степана.
о. Венгринович приготовляв товаришок до виступу на пл[астовому] фестині всіх трех полків. 29 падолиста відбулася пластова пластова прогулька до Нагуєвич родинного села Ів[ана] Франка, де товаришки враз з рідним братом і братанками Івана Франка спільно відфотоґрафувались.
В місяці жовтні відбувся І. пласт[овий] іспит та присяга 13 товаришок перед прапором VІІІ. Пл[астового] Кур[іня] зі Стрия, тогож місяця Окружна [Пластова Рада] провірила діяльність куріня. В місяці грудні засновано гурток новичок під проводом Олени Дроздовської і научний гурток світливців разом з ХХХІ. пл[астови] кур[енем] який провадив о. Венгринович. 29.І.1925 р. відбулася реорґанізація в куріні, утворено три гуртки та гурток новичок.
Товаришки приготовляли експонати на пл[астову] виставку до Львова. З куріня посилано місячні хроніки до пл[астової] часописи “Ватра” якої видавництвом займався ХVІІІ. Пл[астовий] Кур[інь].
Тов[ариш] кошовий приходив до куріня на провірку діяльности пластової в куріні. Весною устроїв курінь прогульку на Гірку та до Бубнища на Окр[ужну] Пл[астову] Стрічу.
Перед вакаційними феріями відбувся на ґімназ[ійному] подвірю величавий фестин, устроєний спільно всіма трема пласт[овими] курінями в Дрогобичі. Дохід около 250 золот[их] розділено на вакаційні оселі для пласт[унів].
Спільно з ХХХІ. пл[астовим] кур[енем] товаришки які остали в Дрогобичі утворили вакаційний гурток. Деякі поїхали до пл[астового] таборув Корчині який тривав від 15.VІІ. – 6.VІІІ.
Вакаційний гурток і тов[аришки] з табору брали участь в другій обласній стрічі Бубнище – Маківка.
В місяці вересні курінь відбув прогульку до Трускавця, а в місяці жовтні відбувся І–ІІ. пл[астовий] іспит. Дня 10.ХІІ. переведено реорґанізацію в куріні, утворено ІІ. гуртки та твориться гурток новичок, якими займається тов[аришка] Весела Степанія”.
У фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено одну печатку 36 пластового куреня імені Людмили Старицької-Черняхівської. Упродовж 23 листопада 1925 р. – 18 жовтня 1929 р. її зображення фіксується на п’ятнадцяти документах.
Найраніший відбиток печатки датується 23 листопада 1925 р. Він міститься на звіті куреня за період від 15 квітня до 15 вересня 1925 р. З документу дізнаємося про те, що до курінної команди входили: Степанія Весела (курінна), Мирослава Тустанівська (писар), Марія Чижович (суддя), Олімпія Попович (скарбник). Курінь мав три гуртки: “Орлиць”, “Серен”, “Перепилиць”. Курінь налічував 30 членів, з них 2 розвідчиці, 21 учасниць, 7 прихильниць. 28 червня відбулися кошові сходини. 15 липня 2 членкині виїхали до пластового табору, який проходив у с. Корчині. 4 членкині були делеговані 2 серпня на обласну стрічу.
Інші відбитки печатки 36 пластового куреня імені Людмили Старицької-Черняхівської фіксуються на звітах за 1925–1929 рр.
КАТАЛОГ
Матеріал: фіолетове, чорне чорнило.
Форма: кругла.
Розмір: 35 мм.
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Леґенда: ХХХVІ. ПЛАСТ. ПОЛК ім. Л. ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ у Дрогобичі.
Датування: 23 листопада 1925 р. – 18 жовтня 1929 р.
Література:
Сова А. Печатка 36 пластового куреня імени Людмили Старицької-Черняхівської у Дрогобичі, 1920-ті рр. // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2024. – Чис. 2 (214). – С. 48–49.
Автор висловлює подяку Ользі Свідзинській за надану світлину.
Андрій СОВА
історик
