В четвер, 14 квітня 2016 року, о 16 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії (вул. Музейна, 1) відбудеться урочисте відкриття виставки «Пасхалія в кольорах і формах. Живопис Оксани Давидюк». Куратор виставки – завідувач відділу Руслана Бубряк, експонуватиметься виставка до 29 травня 2016 року.
Оксана Давидюк – львів’янка. Освіту здобула у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша (тепер – Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша). Професійні навички вдосконалювала в художніх майстернях Рівного. За тим була Росія, Казахстан. Скрізь наполегливо працювала: детально продумувала взаємодію художніх образів, відшукувала оптимальні вирішення їх колірного звучання. В багатьох її роботах відчутнє захоплення рідним українським: на них легко можна впізнати окремі атрибути народного малярства. Її творчість має свій почерк – сплутати її з кимось іншим неможливо, свою символіку, свої теми, сюжети, свою композиційну структуру.
Твори Оксани Давидюк прості і водночас глибокі, багатошарові, містять одвічні людські цінності. Її образи і символи близькі кожному. Через призму Вічності вона дивиться на світ. Розуміння власної творчості художниця висловлює так: «Картини відображають втому і смуток сучасної людини, але водночас…закликають звернутися до Бога. Це моя материнська настанова, і я намагаюся воскресити у душах уже дорослих дітей радісно-дитячий оптимістичний погляд на життя і водночас схильність до рефлексії, роздумів, щоб це дало можливість їм злетіти над буденністю та болями».
Отаким «злетом над буденністю» стала експозиція нової виставки. Назви живописних полотен говорять самі за себе: «Очікування», «З ластівкою» («Скоро весна»), «Дніпро», «Зустріч», «Захід палає», «Поминальний день», «Боже провидіння», «Марія Єгипетська». Роботу «На Благовіщення» художниця присвятила синові… У цих роботах мисткині багато сакрального, символіки: святі, писанки, дерева, хрести, птахи…
Загалом, уся творчість художниці – це поєднання різних стилів і мотивів, народного і класичного, дуже особистісного і, взагалі, людського світовідчуття, це мова про духовну наповненість життя. Мабуть, найімовірніше на це вплинуло її родинне коріння: прадіди мисткині були православними священиками, тому у роботах львів’янки переважають християнські мотиви від окремих символів до ікон.
Ірина ЦЕБЕНКО
завідувач відділу Львівського музею історії релігії
