На початку ХІХ ст. у львівській топоніміці вперше з’являється слово «пасаж». Кам’яницю №29 на Ринку збудували у стилі класицизму 1768 року для львівського коменданта Феліціана Коритовського за проектом Христофора Мурадовича на місці двох старих кам’яниць. Довший час історики помилково стверджували, що кам’яницю будували полонені гайдамаки, які потім були страчені 1769 р. До 200-річчя цієї події навіть виготовили велику чорну пам’ятну таблицю, яка зараз встановлена на стіні Міського арсеналу.
У 1803 р. тут з’явилася перша львівська цукерня, яку заснував італієць зі Швейцарії Домінік Андреолі. Його іменем названо пасаж, що виходить на вул. Театральну.
До ІІ світової війни у пасажі Андреолі розташовувалися чисельні торгові заклади, які за радянських часів переобладнали під помешкання. Тепер їх знову поступово перебудовують для торгових та гастрономічних функцій.
На сьогоднішній день пасаж виглядає досить страшно. Хоча, за словами очевидців, свого часу це був один з найрозкішніших пасажів міста. Можливо, коли прийдуть серйозні інвестори, пасаж колись засяє у своїй новій старій красі. Бо нашій теперішній міській владі до нього просто байдуже.
Реклама в блозі: Лучший способ обеспечить себе авиабилеты в Киеве вовремя – это забронировать их заранее через интернет. Вы не только сэкономите деньги, но и получите бесплатную доставку.
