9 липня у Львівському музеї історії релігії відбулася презентація нового фільму про відомого поета, громадського діяча, шістдесятника, лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця. Захід, як подарунок на День народження поета, підготував Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків із діаспорою Львівської політехніки.
„Пан ніхто або Йосиф прекрасний“, режисера Олександра Фразе-Фразенка, відкриває життя Ігоря Калинця через його один день. Крок за кроком, від прокидання і до ночі, з акцентами на найвагоміших віхах його життя, автор стрічки розкриває внутрішній світ героя фільму.
Кажуть, нині документальне кіно не в моді. Напевно, все залежить яке і про кого. Відкрити для себе поета Калинця по-новому прийшло надзвичайно багато глядачів. Досить простора музейна зала вмістила далеко не всіх, тож люди стояли повсюди.
— Ігор Калинець – людина, яка може завжди сказати, що думає, яку поважають і цінують. Він — справжній. Він — нефальшивий. Ігор Калинець – наша душа, наша твердість і стержень громадянської позиції, — наголосив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.
У стрічці використано чимало архівних кадрів із важливих моментів життя поета. Це і його виступ на врученні Шевченківської премії, і велелюдний творчий вечір, і вечір із нагоди півстолітнього ювілею, коли послухати й поспілкуватися з діячем прийшло надзвичайно багато людей.
— Ваша творчість, ваша поезія — це велика частина європейської культури. Світ ще не оцінив вас належно. Ви були номіновані на Нобеля. Але цей час ще прийде. Дякуємо за вашу мудрість. Та найголовніше для нас — це ваша позиція, — підкреслила директор Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків із діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська.
Фільм „Пан Ніхто, або Йосиф Прекрасний“ переповнений символами. Він, як зазначив перед прем’єрою режисер, змушує зупинитися і поринути в світ поета. Ця стрічка для тих, хто не поспішає, хто готовий виловлювати кожен кадр, кожне слово, шукати глибинні змісти в тих символах, які виринають на екрані. Дух сьогодення переплетений із духом історії. Через думки поета бачимо, як визрівала нова епоха в його житті, в житті його народу, в житті кожного.
Стрічку презентували на 47-му кінофестивалі „Молодість“ у межах позаконкурсної програми „Українські прем’єри“.
Заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко поділився спогадами про першу зустріч із паном Ігорем, яка йому особливо запам’яталася ще зі шкільних років:
— Пригадую, як я, ще школяр, на Форум видавців підійшов до Ігоря Калинця підписати книжку. Мене вразило тоді, що він знайшов для мене час, щоб не просто дати автограф, а ще й поспілкуватися.
Завершився вечір привітанням поета зі святом. Увесь зал заспівав „Многая літа“. А після цього ще довго до Ігоря Калинця підходили його давні знайомі, незнайомі шанувальники, щоб побажати здоров’я і всього найкращого та сфотографуватися на пам’ять.
Наталія ПАВЛИШИН
Довідка:
Ігор Калинець – поет і прозаїк, один із чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень.
Народився 9 липня 1939 у місті Ходорів на Львівщині. У 1956–1961 роках навчався у Львівський національний університет імені Івана Франка, на філологічному факультеті. Після закінчення університету працював в обласному архіві. Зараз живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Поетичну творчість Калинця прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев’ять книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу – «Вогонь Купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім – написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у Самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця – «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор – Торонто, 1991). 1991 року збірку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» видано також в Україні і у Росії.
