Палац залізничників, або 10 фактів про львівський “Рокс”

Львівський Палац залізничників, що розташований за адресою Федьковича, 54-56 – будівля, що від часу своєї побудови гуртувала довкола себе залізничників з усього району Привокзальної. Про життя навколо Роксу уже розповідалося на сторінках Фотографій Старого Львова у публікації «Залізничний анклав, або звіринець на привокзальному ринку», сьогодні ж поговоримо про 10 фактів більше пов’язаних із самою будівлею Роксу.

1. Зводили будинок впродовж 1932-1937 років за проектом польського архітектора Ромуальда Міллера для Професійної спілки залізничників. Проект в стилі конструктивізму реалізував львівський архітектор Генрик Заремба. На сьогодні будинок є пам’яткою архітектури.
2. Великий зал Дому профспілки залізничників впродовж 1938-1944 року використовували як кінотеатр «Роксі» на 800 глядацьких місць. Назва кінотеатру, можливо, пов’язана зі знаменитим нью-йоркським кіноконцертним залом «Roxy».

3. Власниками кінотеатру були Едвард Бжезінський, який також був його керівником – йому належало 40% власності; а також Іґнатій і Альфред Нестлі – 45% та 15% власності відповідно.
4. Надзвичайно популярними були дитячі сеанси з кращими дитячими фільмами світових кіномитців, наприклад, Діснеївська “Білосніжка”. А після Другої світової війни у Роксі почали показувати трофейні закордонні фільми, кольорові дитячі хіти – “Багдадський злодій”, “Мауглі”, “Бембі”, чорно-білий голлівудський “Тарзан”.

5. Після ІІ світової війни тут проходили збори, виступи художньої самодіяльності, для дітей залізничників під час зимових канікул влаштовувалися новорічні свята, в центрі залу ставилася величезна ялинка, діяв кінотеатр, який не мав офіційної назви. Дитячі свята, а також міжнародні конференції, семінари, виставки та презентації тут відбуваються і до сьогодні.
6. Перед чільним фасадом Роксу розташований сквер, що виник на частині давнього Городоцького цвинтаря. За радянських часів тут прибрали колону на згадку коронації образу Домініканської Божої Матері й встановили у 1945 році пам’ятники Сталіну (простояв до 1961 р.) й Лєніну (простояв до 1990).

7. Ще один цікавий факт Львівська залізниця періодично влаштовувала розваги для дітей своїх працівників. На початку 1960-х років на територію коло Року декілька разів привозили пересувний звіринець (вхід був безкоштовний).
8. Існує декілька назв цієї установи – Будинок науки та культури Львівської залізниці;  Палац культури залізничників. А у повсякденні до наших часів серед львів’ян збереглась усна назва “Рокс”.

9. 14-15 травня 1999 року у відреставрованому Палацізалізничників пройшла VI зустріч лідерів країн Центральної та Східної Європи, відома як Львівський саміт.
10. 10. У Палаці залізничників, у спеціально виділеному приміщенні, розташований Музей історії Львівської залізниці, куди можна прийти на екскурсію.

Софія Легін

Джерела:

1. Мельник Ігор. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів : Центра Європи, 2011.
2. https://lia.lvivcenter.org/
3. http://railway.lviv.ua/