Вчора, 25 липня 2019 року, у Музеї народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького (вулиця Чернеча Гора, 1) відбулося відкриття виставки та презентація освітньо-виставкового проекту “Одяг, люди і мистецтво” .
Експозиція присвячена традиції народного вбрання чотирьох сіл східного передмістя Косова 1930–1950-х років. На виставці представлено унікальні світлини з родинних альбомів корінних мешканців сіл Вербовець, Старий Косів, Смодна і Черганівка, а також запрезентовано народний стрій косівського передмістя як цікаве та самобутнє явище в історії української моди.
Відкриття виставкового проекту було дуже оригінальним, оскільки поєдналося із лекцією, під час якої куратори проекту із косівського (Вікторія Яремин) та київського (Кіра Степанович) музеїв ділилися досвідом з реалізації інклюзивних проектів.
“Починалося все з ідеї створити виставку ретро фотографій з альбомів місцевих мешканців чотирьох сіл нашого Косівського передмістя. І от коли ми зібрали фотографії, то зрозуміли, що чогось хочеться ще. Оскільки ми багато спілкувалися із бабусями та дідусями, яким уже по 90 років і більше, і від них почули так багато деталей про народний костюм, то вирішили присвятити цю виставку саме історії гуцульської моди оцього осередку передмістя Косова. Адже, як виявилося, він ніде детально повністю не описувався. Тож ми вирішили зробити не просто фотовиставку, а доповнити світлини старовинним одягом, але показати не тільки народний стрій, а й елементи міського вбрання, яке було модним в селах у середині ХХ ст. А згодом Кіра Степанович запропонувала адаптувати проект для незрячих. Ось так перед нами постало досить складне завдання – дати незрячим поняття яким був костюм сто років тому”, – розповіла Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини.
Особливістю цієї виставки є інклюзивність: її можуть відвідати особи із тяжкими порушеннями зору. Для них передбачені анотації шрифтом Брайля і тактильні зразки, які є розробкою фахівця з тифлоадаптації Кіри Степанович.
“Насправді до нас етнографію на території України майже ніхто не адаптував. Тут є свої певні складнощі, адже етнографія це не тільки костюм, це дуже багато компонентів. Враховуючи, що виставка все ж таки пов’язана з народним строєм, з тканинами, оздоблення, то ми почали думати як це зробити та оформити.
На виставці представлено 8 тактильних планшетів, які можна та треба обстежувати руками. Найбільше роботи у нас було над швами, оскільки жоден шов на тканині не можна показати об’ємно. Але ми знайшли вихід – показали техніку шва, використавши 3D ручку. Змогли таким чином передати як йде нитка та як виглядає шов у розрізі”, – поділилася Кіра Степанович, старший науковий співробітник Педагогічного музею України.
Виставка доповнена предметами з фондів Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Дослідженням цієї теми та розробкою концепції виставки упродовж 6 місяців займались співробітники однієї з філій Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського – Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини – в рамках участі у міжрегіональному Проекті, який став переможцем Конкурсу ініціатив карпатських громад Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна». Назва проекту: «Налагодження міжрегіонального партнерства з Легіоновським повітом Республіки Польща як можливість популяризації історико-культурної спадщини Гуцульщини за межами етнорегіону». Бенефіціари – Косівська та Вижницька районні ради.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
