Коли у центрі Львова у 1950 році демонтували пам’ятник королю Яну ІІІ Собеському, на його місці, у центрі великої круглої клумби, почали ставити міську ялинку. Так тривало до кінця 1980-х років – тоді там вирішили спорудити пам’ятник Тарасові Шевченку.
Ялинка завжди була улюбленим місцем дітвори, особливо під час зимових канікул. Її оточували фігури казкових героїв із пап’є-маше, які стояли на круглому подіумі.
Особливу пошану мав Дід Мороз – ця фігура була центральною та найбільшою. Завжди було багато охочих сфотографуватися біля нього.
Від 1970-х років під ялинкою почали збиратися колядники. Колядування набуло такого розмаху, що новорічне дерево перенесли у сквер перед Парком культури при вул. Дзержинського (тепер Вітовського) і поставили коло нього охорону. Оскільки поруч був КДБ, запал колядників вщух.
