Топ-6 пам’ятників головного проспекту Львова

Якщо площа Ринок є серцем Львова, то проспект Свободи, поза сумнівом, – його головна артерія. Тут завжди людно та гамірно. Він бачив громадські збори та мітинги прихильників різних політичних течій і суспільно значимих подій, а тому не дивно, що саме тут, у гущі подій, у XVIII столітті з’явився перший в Україні пам’ятник.

Змінювалися епохи, політичні та духовні лідери, а на проспекті один пам’ятник змінював інший.

Пам’ятник гетьманові Станіславу Яблоновському

Пам’ятник захисникові Львова від татар у 1695 році гетьману Станіславу Яблоновському вважається найстарішим світським пам’ятником України.

Його створювали у 1752-1754 роках. Достеменно невідомо, хто був автором, але деякі дослідники вказують на скульптора Себастьяна Фесінгера.

Фігуру гетьмана виготовили із пісковику і покрили позолотою.

Спочатку скульптура стояла у дворі давньої Єзуїтської Колегії (саме у крипті костелу Єзуїтів поховано останки гетьмана).

Під час реставрації колегії пам’ятник загубився, і тільки у 1859 році його біля кам’яниці №13 на вул. Карла Людвіга (тепер – “Гранд готель”) знайшов журналіст Іполіт Ступніцкі.

Львів’яни зібрали кошти на реставрацію, і того ж 1859 року скульптурну фігуру Яблоновського встановили на міському бульварі, що його на честь гетьмана назвали Гетьманськими Валами (сучасний проспект Свободи).

У 1932 році пам’ятник перенесли на площу Трибунальську (тепер – площа С. Яворського).  Після Другої світової війни він безслідно зник.

На Гетьманських валах. Фото - Вікіпедія
Пам’ятник гетьманові Станіславу Яблоновському на Гетьманських валах. Фото – Вікіпедія
На площі Трибунальській, 30-і роки ХХ ст. Фото - lvivcenter.org
Пам’ятник гетьманові Станіславу Яблоновському на площі Трибунальській, 30-і роки ХХ ст. Фото – lvivcenter.org
Скульптурна композиція “Михаїл-Архангел вражає сатану”

Скульптурну групу “Михаїл-Архангел вражає сатану” виготовив львівський майстер Каспер Франке у 1638 році. У 1704 році скульптуру пошкодило шведське ядро, а у 1821 – перекинув вітер. Через 3 роки Архангела реставрували.

У 1866 році скульптурну групу поставили на Гетьманських Валах.

У зв’язку із засклепінням Полтви, а, можливо, через те, що хулігани обламали позолочені крила Михаїла, скульптуру демонтували.

Тепер на Архангела Михаїла можна подивитися у музеї зброї “Арсенал”.

Сучасне фото. ЖЖ letvik
“Михаїл-Архангел вражає сатану”. Сучасне фото. ЖЖ letvik
Пам’ятник королю Яну III Собеському

Пам’ятник польському королю Яну ІІІ Собеському урочисто відкрили 20 листопада 1898 року.

Автор проекту – Тадеуш Баронч, кам’яний цоколь виконав Юліан Марковський. Фігуру гетьмана відлили у Відні, бо саме його у 1683 році врятувало від турецької облоги військо під командуванням Яна Собеського.

12 листопада 1949 року комісія передала представникові уряду Польської республіки пам’ятник. 7 березня 1950 року його перевезли до Варшави, а у 1965 році – до Гданська, де Собеський стоїть й досі.

Пам'ятник Яну ІІІ Собеському
Пам’ятник Яну ІІІ Собеському, фото – fotopolska.eu
Пам'ятник Яну ІІІ Собеському
Пам’ятник Яну ІІІ Собеському, фото – nac.gov.pl
Пам’ятник Сталінській Конституції

Бетонно-дерев’яний обеліск із соцреалістичними фігурами червоноармійця, робітника, матері з дитиною, студентки та старого гуцула з хлопчиком – пам’ятник Сталінській Конституції  – встановили перед пам’ятником Собеському у жовтні 1939 року.

Авторами пам’ятника були скульптор Сергій Литвиненко та художник Михайло Дмитренко. А виготовили його Євген Дзиндра й Андрій Коверко на Кераміко-скульптурній фабриці.

Написи українською, польською та єврейською мовами на обеліску символізували дружбу народів.

Пам’ятник простояв недовго – 30 червня 1941 року, коли у Львів зайшли німецькі війська, обеліск розбили, а його уламками засипали вибоїни, що утворилися після німецького бомбардування міста.

1940, фото - lvivcenter.org
Пам’ятник Сталінській Конституції. 1940, фото – lvivcenter.org
Пам’ятник Володимирові Леніну

Пам’ятник Леніну простояв перед Оперним театром від 1952 до 1990 року.

Підготовку до встановлення пам’ятника розпочали у червні 1941, але відкриття відбулося через 12 років – 20 січня 1952 року. Перед Оперним театром зібрались 100 тисяч львів’ян.

Автором пам’ятника був скульптор С. Меркуров.

У 1959 році центральна вулиця міста стала проспектом Леніна.

На демонтаж пам’ятника 14 вересня 1990 року прийшли подивитися понад 50 тисяч львів’ян. Бронзову фігуру розплавили та використали для спорудження у Львові пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів. Після демонтажу Леніна з’ясувалось, що він був збудований на плитах Єврейського кладовища.

Відкриття пам'ятника Леніну, 1952. Фото - lvivcenter.org.
Відкриття пам’ятника Леніну, 1952. Фото – lvivcenter.org.
Листівка 1984 року.  Джерело - kettik.kz
Пам’ятник Володимирові Леніну. Листівка 1984 року. Джерело – kettik.kz
Пам’ятник Тарасові Шевченку

Пам’ятник українському поету Тарасові Шевченку на проспекті Свободи урочисто відкрили 24 серпня 1992 року. До 1996 року була виконана 12-метрова символічна стела з фігурними барельєфами під умовною назвою “Хвиля національного відродження”

Збір коштів на пам’ятник Кобзареві у Львові розпочався під тиском громадськості 22 червня 1987 – уряд УРСР прийняв постанову про встановлення пам’ятника. Міська влада спочатку була проти реконструкції площі та встановлення пам’ятника на центральному проспекті, але львівський поет Богдан Стельмах закликав львів’ян приносити сюди квіти, що й остаточно закріпило місце для монументу.

Пам’ятник виготовили за проектом скульпторів Володимира й Андрія Сухорських, архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромея. У створенні “Хвилі національного відродження” брали участь українські та канадські фахівці.

Скульптуру виготовили в Аргентині, кораблем доставили до Гамбурга, а звідти перевезли до Львова.

Відкриття пам'ятника Шевченку, 1992. Фото - lvivcenter.org
Відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку, 1992. Фото – lvivcenter.org
Сучасне фото. Вікіпедія
Пам’ятник Тарасові Шевченку. Сучасне фото. Вікіпедія

 

Напишіть відгук