додому Історія Німецька цензура чи нова каварняна політика?

Німецька цензура чи нова каварняна політика?

4840
Каварня De la paix (2 поверх), квітень 1936 року
Каварня De la paix (2 поверх), квітень 1936 року

 Як жив Львів і часи німецької окупації і як окупаційна адміністрація міста  прагнула відновити чи, може швидше, взяти під контроль розважальне життя міста? Оркестри, які були незмінною частиною каварняного життя та про інші цікавинки , разом з незмінним партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, хочу поділитися своїми цікавими газетними знахідками.

Ця розкішна стаття була надрукований в в газеті “Львівські вісті” від 27 серпня 1941 року. Для збереження атмосферності залишаємо текст без змін і правок.

ОПОВІСТКА
До відома всім Власникам, Завідуючим, Директорам Каварень та Ресторанів м. Львова:

Краєвий Інститут Народної Творчости тов. „Просвіта” у Львові, вул. Францішканська, 7 повідомляє, що Відділ Пропаганди і Генерального Губернаторства Дистрикту Галичина письмом з дня 16. VIII. 1941 року ч. Р/Н 16841 уповноважив Інститут зорганізувати всіх заробкуючих музиків м. Львова та дати їм можливо в найкоротшому часі працю в каварнях та ресторанах м. Львова. Згідно з цими вказівками Відділу Пропаганди, власники та керівники каварень та ресторанів повинні заключати договори на працю оркестрів виключно з Краєвим Інститутом, а оркестри, які мають в тих льокалях грати, повинні складатись виключно з музиків зареєстрованих в Краевому Інституті. У зв’язку з тим, що каварні та ресторани м. Львова підпорядковані частинно Штадткомандантові (для військових), частинно Штадтгауптманові (для цивільних осіб) м. Львова, Краєвий Інститут одержав від вище згаданих властей письма такого змісту:

а)
ГЕНЕРАЛ ГУБЕРНАТОРСТВО
Дистрикт Галичина
Голова міста
у Львові.

Львів, дня 23 серпня 1941 року.

До Власників місцевих концертних каварень і ресторанів:

Залежить мені на тому, щоб в тих льокалях, де раніше концертували оркестри, знову по змозі в найкоротшому часі ці оркестри відновили свою діяльність.

Треба також подбати, щоб у новозаснованих льокалях, якщо тільки це можливе, якнайскоріше почали грати оркестри.

За голову міста
(—) Гаазе.

б)
Львів, дня 23 серпня 1941 року.

За винятком Готелю Жоржа не заходять ніякі перешкоди в поновленню діяльности орхестр по каварнях і. ресторанах міста Львова.

Командант міста:
(—) Леммерс

ДИРЕКЦІЯ КРАЄВОГО ІНСТИТУТУ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ тов. „Просвіта”
Львів, вул. Францішканська 7.

Цікаво було б дослідити подальшу долю цих каварень та їх оркестрів під час німецької окупації. Адже євреї не могли грати в музичних колективах під час німецької окупації (чи могли?), поляків німці не особливо шанували – тому склад оркестрів складали переважно українці.  Цікава тема для окремої розмови.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерело:

1. Оповістка до відома всім Власникам, Завідуючим, Директорам Каварень та Ресторанів м. Львова / Дирекція Краєвого інституту народної творчості тов. «Просвіта» // Львівські вісті. – 1941. – 27 серпня ( Рік І, Ч. 16). – С. 4.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.