Львів є одним з небагатьох міст України, котрому пощастило бути увіковіченим в величезній кількості давніх фотографій, які розкривають нам візуальну історію міста, котра заглиблюється в давнину більш як на 150 років. Таким чином, ми маємо можливість скласти чітке уявлення як же виглядало та змінювалось наше місто протягом цього тривалого часу. А змінювалось воно досить багато, при чому не завжди в кращу сторону. Тому ми вирішили підібрати низку давніх фотографій Львова, на котрих, на нашу думку, знайомі нам сьогодні звичні вулиці, площі та парки Львова виглядають значно краще ніж тепер.
Стрийський парк
Безсумнівно, Стрийський парк і на сьогодні залишається не тільки найбільшим, але одним із найгарніших парків нашого міста. Його нижня тераса практично залишилась незмінною протягом усієї історії його існування, а от верхня пережила багатьох метаморфоз. Та найкращий її вигляд, на нашу думку, можна спостерігати на світлинах 1894 року, коли в цьому місці відбувалась Крайова виставка. 129 вишуканих та оригінальних павільйонів перетворили виставку фактично на місто в місті. Переглядаючи загальні плани, важко здогадатись, що ми споглядаємо на Львів. Цю чудову архітектуру, разом з прогулянковими алеями, фонтанами, один із котрих був світловим (і це в 1894 році!), канатною дорогою і безліччю атракцій тоді оцінило більше мільйона гостей, які відвідали виставку, а в їх числі і сам імператор Франц Йосиф.
Площа перед Львівським університетом
Будівля Головного корпусу Львівського Університету, що історично виникла як будівля Галицького Крайового сейму постала в 1881 році. Тоді з’явилась і необхідність впорядкування площі перед спорудою, яка на той час відносилась до території Поєзуїтського саду (парк Франка). Уже в 1881 році цю площу було впорядковано, однак остаточного оформлення вона набула 1894-1896 рр.. Площа стала новим головним входом до парку, а тому зі сторони будівлі Сейму було виставлено два обеліска з головами левів. За ними розміщувався квітник, посеред котрого й опинилася ваза Торвальдсена, перенесена з теперішньої площі Ген.Григоренка. Навколо квітника розміщувалось кілька постаментів з бюстами відомих львів’ян, а саме Яна Добжанського, Яна-НепомукаКамінського, Леона Сапєги, Артура Гротгера, Самуеля Гловінського та Юзефа Донін-Борковського. На жаль, колорит цього місця було втрачено з приходом радянської влади, за котрої площа перед університетом набула нового вигляду.
Алея проспекту Шевченка
Не зважаючи на свою близькість до Львівського Середмістя проспект Шевченка з’явився доволі пізно – лиш в кінці XIX ст., а до того часу на місці бульвару протікала Полтва. Однак, за свою коротку історію ця алея пережила не одні зміни з впорядкуванням свого вигляду. Кожен цей вигляд був по своєму унікальним та гарним, і навіть сьогоднішній вигляд проспекту залишився доволі привабливим та затишним, однак на нашу думку найбільшої охайності мав вигляд алеї в міжвоєнний період. Саме тоді алея вперше стала пішохідною. Вздовж неї було висаджено 72 італійські тополі, котрі в теплі місяці року, коли вони були вкриті листям, надавали проспекту неперевершеного вигляду. Після того як на алеї, зовсім недавно, висадили кулясті клени алея отримала певну схожість хі своїм давнім виглядом. Однак, в очі кидається контрастна відсутність лавочок вздовж алеї та припаркованих авто вздовж вулиць.
Площа Галицька
Загалом, в міжвоєнний період багато вулиць та площ Львова отримали нове впорядкування свого вигляду. Саме в той час по новому було впорядковано площу Галицьку. По-перше, усю площа, як пішохідна так і дорога, були покриті бруківкою. Рівненькою бруківкою, а тою пародією, котру маємо зараз. І це при тому, що тоді по дорозі проходило ще й дві трамвайні колії. Пішохідну ж частину формували острівки-клумби оточені по периметру молодими саджанцями дерев – мабуть тих же італійських тополь. Очевидно, що такий вигляд площі значно кращий ніж сучасний, де замість клумб кіоски, павільйони і стихійна торгівля.
Площа Соборна
По сусідству з площею Галицькою було впорядковано і площу Соборну. Від центру площі, що являв з себе невелике коло, розходились клумби-острівки, теж оточені по периметру молодими деревами. Трамвайного розвороту і зупинки тоді не було, завдяки чому пішохідна частина площі була більша за розмірами, ніж теперішня, а заодно і більш охайніша.
Площа перед Оперним театром
Сьогодні площа перед львівською оперою асоціюється в нас з фонтаном, який, на жаль, не завжди працює, ганяючими дитячими машинками та натовпом турістів, що бажають сфотографуватись на фоні, мабуть, найвідомішої споруди Львова. А от початковий вигляд цієї площі був дещо інший. Хоча фонтану тоді ніякого не було, а також площа безпосередньо перед театром не була пішою, однак більша її частина аж до початку самої алеї проспекту не була гранітною пусткою як тепер. Її прикрашали огороджені клумби-острівці, що радіально розкинулись навколо центральної округлої клумби. Такий вигляд цієї частини проспекту був започаткований ще австрійцями. Поляки в міжвоєнний період лиш надали цій площі трішки охайнішого вигляду, який протримався лиш до початку Другої світової війни.
Площа перед входом до парку Культури
Однак, не слід вважати, що з приходом до Львова вигляд міста тільки портився. Деякі місця, навпаки були впорядковані саме в цей період. До прикладу, площа перед парком Культури, котрий було відкрито на початку 1950-х років. Фонтан «кульбаби» чи «їжаки», котрий ми звикли бачити сьогодні, з’явився в цьому місці тільки в 80-х, а до того площа перед входом до парку була прикрашена впорядкованими та доволі охайними клумбами, які саму площу робили привабливою не менш за сам парк.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
Polona.pl
Чудові фотографії але варто трохи виправити текст:
По-перше, “усю площа”
заодно і більш охайніша. (охайніша або більш охайна)
“бажають” сфотографуватись
вигляд міста тільки “портився”
Дуже хороший і інформативний сайт. Постійно читаю. Але кількість помилок в кожній статті просто неймовірна.