Наш гідрометеоцентр напрогнозував у Львові на найближчий тиждень дощі, тому сьогодні на традиційну недільну каву ми вирушаємо до сонячної Італії. Нашим провідником стане знаменита на весь світ Соломія Крушельницька, а меценатом подорожі Торгова Марка Кава старого Львова.
Чи можна оповідати про Соломію Крушельницьку – всесвітньовідому зірку оперних сцен, примадонну найкращих оперних театрів світу, артистку, яку називали жінка-музика у контексті цієї кавової історії? Правдоподібно, що так. Але буде це не традиційна історія, у якій йдеться про улюблені кав’ярні, чи про зустрічі за філіжанкою кави з близькими друзями, чи описуються смаки улюблених сортів кави та способів її приготування. Таких історій у Соломії Крушельницької немає.
На це є декілька причин, серед яких виділимо одну, особливо типову для Соломії Крушельницької – її приватність. Ця талановита, не подібна на будь-кого зі своїх сучасників, артистка надзвичайно добре вміла вберегти свій приватний світ від чужого ока та навколишнього світу. Про замкнутість Соломії Крушельницької та небажання артистки оповідати про особисте згадували всі, хто був поруч з нею. “Хоча знала свою вартість як артистки-співачки, – пише племінниця співачки Одарка Бандрівська, – дуже рідко говорила про себе. Не хотіла також писати спогадів… Кожне її слово було гейби на вагу золота”. Мабуть тому творча біографія співачки та її особисте життя й по сей день оповиті багатьма легендами і домислами.
І, все ж таки, спробуємо відшукати у житті Соломії Крушельницької також і «кавові сюжети». Адже, навіть незначні деталі щодо звичок, вдачі, смаку, пристрастей додадуть нам цікаві штрихи до портрету цієї виняткової жінки.
Отож, цю кавову історію варто почати зі Львова, минуле й сьогодення якого не мислиме без кави. Згадаймо осінь 1903 року. Саме тоді Соломія Крушельницька, яка на той час вже була відомою оперною примадонною і мала певне фінансове забезпечення, стала власницею будинку по вул. Крашевського, 23 у Львові. Відтоді цей дім був осідком для родини Соломії. Сама ж співачка бувала тут щоліта, насолоджуючись родинним затишком і теплом, а за горнятком запашної кави оповідала про свої артистичні мандрівки. Хто зна, можливо такими й були кавові історії від самої Соломії Крушельницької?.. Тому й ми цей дім, який у Львові називають Музикальна кам’яниця, можемо віднести до нашої історії зі смаком кави.
Щодо Львова, не забуваймо також і про відомі готелі – «Жорж» і «Гранд-отель», де можна було також насолодитися філіжанкою смачної кави. Саме сюди, на вечірні прийняття чи зустрічі з приятелями, запрошували співачку під час її гостинних виступів у Львові. На жаль, нам нічого не відомо про улюблені львівські кав’ярні чи цукерні Соломії Крушельницької.
Тут варто подати також ще й дрібку італійських кавових історій. Адже Італія стала для української співачки другою батьківщиною. Соломія Крушельницька бездоганно володіла італійською мовою, захоплювалася італійською культурою й очевидно її приваблювала середземноморська кухня. А повсякденне життя італійців, про що відомо всім, не мислиме без кави й келиха доброго вина.
Після заміжжя у 1910 році Соломія Крушельницька разом зі своїм чоловіком італійським адвокатом Чезаре Річчоні оселилася в містечку Віареджо. Тут на бульварі Кардуччі вони купили будинок, який згодом усі знали як вілла Саломе. З італійського дому співачки ми маємо теж декілька історій зі смаком кави. Її племінниця Одарка Бандрівська оповідає: «В житті щоденному Соломія була щира, привітлива і учинна. Кожного ранку перед їдою тітка ходила або вздовж морського побережжя пісковим пляжем кілька кілометрів там і назад, або в недалекий шпильковий ліс піній. Моя мама і я товаришили тітці в тих проходах. Вертали ми на 9-ту годину і сідали до спільного снідання з вуйком і братом. Снідання складалося з білої кави, білого пшеничного хліба з маслом або медом». «Білою» називали каву, яку подавали з молоком та цукром, переважно, саме на сніданок.
Ще інший спогад з Віареджо від художниці Ярослави Музики, яка була в Італії у 1935 році. «Крушельницька вміла створити собі у Віяреджіо затишний куток для відпочинку. Тут вона не погорджує домашнім господарством, ані кухнею, якою живо займається. У її домі панує зразковий лад і точність… Не раз велика Соломія сама готувала сніданок, а я допомагала їй при цьому. А ось і вечір. У великій вітальні п’ємо м’яке вино, каву… Мило згадую побут у Сальомеї. У спомині запах цитрин і рож в городчику її віллі вяжеться з мельодією пісні, що мені вона заспівала.»
Очевидно, що у житті Соломії Крушельницької, яке складалося з незмінних артистичних мандрівок, численних гастролей, безконечних переїздів, були й інші – не тільки львівські чи італійські кавові історії. Так, зокрема, її подорожі до Єгипту мабуть мали екзотичне забарвлення, й тоді від кави йшов легкий запах кардамону.
Сьогодні старі кав’ярні оживають. І не тільки у Львові, а й у Парижі, Відні, Римі, Мілані, Буенос Айресі… Це ті міста, до яких свого часу приїжджала Соломія Крушельницька на гостинні виступи. Можливо і тут одна із затишних кав’ярень, у якій бувала Соломія, починає творити свою нову історію. А нам так хочеться уявити, що зараз ми сидимо поруч з Великою артисткою і за горнятком запашної кави насолоджуємося магією її чарівної оповіді…..
