Невигадані кавові історії. Михайло Грушевський

1106
Михайло Грушевський
Михайло Грушевський

Яка кава сьогодні вранці смакувала вам? Міцна, заварена в турці з корицею та кардамоном чи лагідна зі згущеним молоком і цитриною? Сподіваюся, вона підняла вам настрій і налаштувала на бадьорий та допитливий лад. Адже зараз, як і кожного недільного ранку ми вирушаємо у кавові мандри разом з нашим незмінним партнером Торговою Маркою Кава старого Львова. Сьогодні у рубриці “Невигадані кавові історії” зустріч з Михайлом Грушевським.

Період кави в житті Грушевського починається з переїздом до Львову. Першим часом він часто пише про те, як йому не вистачає київського товариства. «Бо тут що? Або говори про політику, або про всякі буденні справи, які нічого не варті», — пише він у той час. Поступово Грушевський своїм талантом і авторитетом він вливається у львівське товариство. Місцем для спілкування у Львові того часу були кав’ярні. Львів тоді очманів від кави. Каву пили спросоння, жінки брали каву з собою, щоб випити після причастя, пили її на ніч. Про кав’ярні складали цілі оди.

В ці роки в фінансовому записнику Грушевського постійні записи: кав’ярня, кава, знову кава. Причому, Грушевський зазвичай пригощав учнів, київських товаришів, які приїздили до Львова. Витрати на каву були навіть більшими, аніж на шоколад та солодощі.

Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”

Улюбленою кав’ярнею Грушевського та його товариства була «Монополь». Журналісти, науковці, студенти дуже любили кав’ярню «Централь». Вона працювала до третьої ночі. Там можна було вести багатогодинні дискусії, зустріти Франка та всю богему міста. А ще «Централь» передплачувала всі модні й відомі українські та російські часописи. В щоденнику Грушевського вказано про це — «ходив на газети». Зрозуміло, що навіть заможний професор Грушевський не міг собі дозволити передплачувати все, що хотілося б читати. А деякі часописи він відмовлявся передплачувати принципово. Але щоб прочитати, про що там пишуть, він міг піти «на газети».

Хто знає, може може й ви сьогодні виберете для себе елегантний стиль початку ХХ століття захочете піти «на газети». Кажуть ще десь є справжні – паперові.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерела:

  1. https://project.weekend.today/grushevskiy

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.