Сьогодні особливий кавовий ранок. Сьогодні Великдень – одне з двох найбільших християнських свят. Свято яке символізує перемогу добра над злом, символізує воскресіння і відродження. Так само відродиться, відбудується і розквітне наша Україна. І, в цей світлий день, ми можемо собі дозволити велику розкіш. Розкіш хоча б на кілька хвилини не думати про війну. Адже нам це потрібно щоб відпустити всі наші болі, відновити сили і, за кілька хвилин, продовжити нашу боротьбу.
І цих кількох хвилин буде достатньо щоб випити філіжанку запашної, міцної солдатської кави. Кави Старого Львова, яка вже два місяці підтримує наших воїнів вдень і вночі. І послухати якусь приємну, дуже мирну і рідну історію.
Переглядаючи часопис “Нова хата” за лютий 1934 року, я натрапив на цікаву статтю під назвою “Коли кава добра?”. Передруковую її з дотриманням стилістики та орфографії оригіналу.
Коли кава добра?
В Бразилії ростуть розлогі плянтації кави. Невеликі, зелені кущі цвитуть білим, гарним квітом; опісля покриваються брунатно-червоними ягодами, величини великих черешень. В ягодах є зерна, як кістки в черешнях. Ті зерна – наша кава – розпадаються на дві половинки; деколи є тільки одно кругле зерно, тоді звемо таку каву – перлівкою.
В сирім стані легко пізнати ріжні роди кави, які мають ріжну вартість щодо смаку й запаху – а через те мають ріжну ціну. От і в нас той сам рід яблук на Покутті а на долах має інший смак! У праженій каві важко розпізнати її якість. Тому пражену каву купувати треба тільки у знаних і солідних склепах.
Купивши пражену каву, переховуємо її найкраще в сухій, добре закоркованій фляшщі, бо в бляшанках натягає кава несмаку бляхи, тай накривка ніколи не є щільна. Мелемо пражену каву безпосередно перед її запаренням, інакше вона, звітріє.
Кави не треба молоти ані за грубо ані за мілко, лиш по середині. Найвідповідніша є величина круп. За дрібно змелена кава мутить відвар і затикає ситко в машинці; за грубо мелена не вилуговується.
Краще є парити каву, як варити. До парення служить порцелянова, або глиняна, поливана машинка, в якій стікає кава, заливана окропом, через цідилко. Машинка повинна бути щільно накрита, щоби запах етеричних олійків не втікав із парою.
До кави додається цикорії «Луни», півтора або й два рази стільки, що кави. Цикорія робить каву густішою, неводнистою, тай головне – дає поживу.
З добрим молоком кава дуже смачна, а ще ліпша зі сметанкою. Очевидно гірших, дешевших родів кави навіть сметанка не поправить.
Приказують старі люде: пражимо каву, щоби була гірка, даємо цукру, щоби була солодка, паримо її, щоби була якнайчорніша, а додаємо молока, щоби була біла. Самі противенства – а нам смакують!
На картині вгорі бачимо пражарню кави «Народньої Торговлі» у Львові, в пивницях при пл. Капітульній, 3. Прохожих нераз мило вражає запах свіжопраженої кави – тоді, коли машини, гнані електрикою, а бубон з кавою, огріваний ґазом, є в руху. Праження кави відбувається під строгою контролею чинників «Нар. Торговлі» та під доглялом промислових урядів – так щодо родів кави, як і щодо її якости. Тому є повна запорука, що пражена кава в «Народній Торговлі», як продукт українського промислу, є добра, нефальшована, і що там не роблять мішанок із гіршими, як то буває деінде.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерело:
- Коли кава добра? // Нова хата. – 1934. – Рік Х, лютий (Ч. 2). – С. 8.
