Кожен справжній львів’янин має кільканадцять своїх улюблених каварень. Але не кожен зможе згадати як і чому вперше зайшов до цієї, в майбутньому своєї улюбленої, каварні. Мабуть назва каварні зіграла не останню роль. Нині про назви львівських каварень нам розкаже відомий львовознавець Ігор Лильо. А незмінним і ароматним супутником цікавої розповіді вже традиційно стане Торгова Марка Кава Старого Львова.
Кав’ярні у Львові були різними, але вони завжди відображали те, чим живе кнайпа та її постійні засідателі.
“У місті були кав’ярні з політичними назвами. Колись був заклад “Банзай” – як політична підтримка Японії під час російської війни. Любили французькі назви. Найоригінальніші були кав’ярні, що орієнтувалися на місцевого споживача. Вони мали дуже оригінальні назви на кшталт “Оселедець на ланцюзі” або “Лисий мацько”. Мені дуже подобалася назва “Під мухою”, – розповідає історик і львовознавець Ігор Лильо.
Співрозмовник певен: сьогодні назви кав’ярень спаскудилися. “Не люблю в Західній Україні кав’ярень із назвами на кшталт “У Василя”, адже це російські кальки. Одного разу бачив кафе-бар у Львівській області з назвою “Волна”. Я запитав жартуючи, чому не “Хвиля”? Мені відповіли: “Та ви шо? То в честь наших господарів – Володі і Наталі!” – каже Ігор Лильо.
Так склалося, що, мабуть, нема такого львів’янина, який би себе не ідентифікував із львівською кав’ярнею. “І відомі люди колись так чи інакше якісь кав’ярні собі облюбували. Цих традицій ніхто не вигадав – вони витримали багато років, – каже історик.
А яка ваша улюблена каварня? Напишіть у коментарях, поділіться секретом.
Наталка СТУДНЯ
