Невигадана історія бібліотеки католицького кафедрального собору

Найдавніші бібліотеки Львова були сформовані при церковних установах. До таких належать бібліотека латинського кафедрального собору, монастирські бібліотеки, а також приватні книжкові зібрання львівського духовенства.

Термін “кафедральна бібліотека” охоплює декілька понять: літургійні книги, бібліотека храму (капітульна), зібрання вікаріїв та збірка проповідників. Першооснову кафедральної бібліотеки складали рукописи, а також ймовірно інкунабули. Найстаріша частину кафедральної збірки – це літургійні книги, що зберігались у захристії храму, а також на хорах. Окремі літургійні книги була призначені для використання у каплицях. У 1659 р. в бібліотеці було 68 літургійних книг, у 1756 р. – 14 місалів та 118 “церковних книг”.

Бібліотеку храму, або ж капітульну, сформували книги із колекцій духовних осіб, що були членами капітули при храмі й подарували свої книги до бібліотеки. Окрім того, проводилась закупівля книг для храмової бібліотеки. Дарували книги й світські особи. Саму ж назву “капітульна” бібліотека отримала на межі XVI-XVII ст.

Перший відомий запис на користь бібліотека капітули походить з сер. XVI ст., коли перемишльський єпископ Станіслав Тарло заповів на неї грошову квоту для закупівлі книг. У 1538 р. до складу кафедральної бібліотеки увійшли книги проповідника й каноніка Павла з Тлущі, у 1546 р. – книги каноніків Яна Трешки та Станіслава з Кошчева. У др. пол. XVI ст. до бібліотеки надійшли книг зі збірок професора Краківської Академії Анджея Любельчика, Яна Гербеста та Анджея з Буку. Книги подарував теолог-догматик Ян Арундіненсів та Станіслав Леополіта, а також інші члени львівської капітули.

У XVII ст. цінну збірку “сучасних” книг подарував бібліотеці львівський архієпископ Ян Анджей Прухніцький. Пов’язаний із Прухніцьким канонік Томаш Піравський частину своїх книг теж передав до кафедральної бібліотеки. Окрім них, відомо про книжкові подарунки ще дев’яти членів капітули.

Жертводавцями кафедральної книгозбірні були й світські особи, зокрема львівські міщани та місцеві шляхтичі. Відомими є подарунки професора Замойської Академії Мельхіора Стефанович та міщанина Станіслава Бучацького.

Одним із найважливіших був книжковий дарунок каноніка Мацея Пруського. У 1786 р. він записав на користь львівської капітули 1000 злотих та власну бібліотеку, яка нараховувала близько 350 книг.

Наступною складовою кафедральної бібліотеки була збірка книг колегії вікаріїв. Формування цієї збірки розпочалось у др. пол. XІV ст. і станом на поч. XVI ст. складалась із декількох десятків книг. До нашого часу збереглись дві інкунабули, які походять з цієї збірки (твори Миколая з Ліри та Томи Аквінського). Більшість книг із цієї збірки датуються XVI ст. Це, зокрема, Біблія і коментарі до неї, Новий Заповіт у видання Еразма Ротердамського, а також видання західних богословів.

Останньою частиною кафедральної бібліотеки була книжкова збірка проповідників. Про існування бібліотеки свідчать записи з пер. пол. XVI ст., тобто на той час вона вже була сформованою. Документація XVII ст. засвідчує, що це була окрема збірка книг у складі кафедральної бібліотеки. Більшість книг у бібліотеці присвяченні практичній теології, а також гомілетиці. Ймовірно, що деякі книги торкались питань полемічної теології.

Принагідно варто згадати про бібліотеку духовної семінарії, що діяла при кафедральному соборі. Бібліотека почала формуватись на поч. XVIII ст., відколи походять перші відомості про функціонування семінарії (офіційно заснована у 1724 р.).

Бібліотека кафедрального собору зберігається у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П, Максименка Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Назарій ЛОШТИН
кандидат історичних наук, завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка

Джерело:underjesuits.wordpress.com