Чому Франц Ксавер Моцарт боявся привселюдно виконувати авторські музичні твори, що або хто став причиною його тривалого мешкання у Львові та чому відомі диригенти боялися опер молодшого сина відомого австрійського композитора?
До Львова 17-річний юнак прибув наприкінці 1808 року. Через глузування з боку тогочасних музичних критиків, Франц Ксавер Моцарт боявся виконувати свої композиції на батьківщині, а тому вирішив просувати свою творчість у провінційному австрійському місті Лемберзі. Але і тут він здебільшого грав лише твори відомих митців того часу.
Що ж так міцно тримало Моцарта у Львові, попри те, що його творчість не визнавалася елітними колами музикантів? Насправді він закохався у дружину губернатора міста Жозефіну, яка була старшою за нього і мала на той час двох дітей. Тоді для нього не існувало милішого місця у старому Лемберзі, окрім будинку коханої. Франц Ксавер не уявляв себе без цієї жінки, а тому освідчився їй і затримався у Львові на найближчих 30 років свого життя.
Вже у 1826 році Моцарт таки наважився виконати композицію “Реквієм”, яка справила неабияке враження на слухачів. Він працював разом із відомим музикантом Каролем Ліпінським, який диригував оркестром, а тому йому вдалося підібрати необхідних виконавців-інструменталістів, які допомогли зібрати у Соборі Св. Юра велику кількість слухачів.
У той же час Моцарт заснував у Львові хор святої Цецилії, основною ідеєю існування якого була боротьба проти орієнтації на італійську оперу. Проте сам композитор ще боявся виконувати авторські твори. Його досі вважали лише молодшим сином Амадея Моцарта.
У 27 років Франц Ксавер спробував востаннє стати “новим Моцартом”. Він давав концерти у Росії, Польщі, Данії, Голландії, Австрії, Італії, Швейцарії і сподівався з тріумфом повернутися до Львова. Але спроби виявились марними і його й далі не припиняли порівнювати з батьком.
Помер Франц Ксавер Моцарт на руках у своєї дружини, так і не визнаний людством, як самостійний композитор. Навіть на його могилі написано такі слова: “Нехай ім’я його батька буде його епітафією”. Та тільки пам’ять шанувальників про його музику робить Моцарта собою.
Ірина ПИЛИПИШИНА
