Працюючи над публікаціями, присвяченими історії Львова завжди задавався питанням, а на якій із численних вулиць Львова найбільше збереглось пам’яток минувшини? Логічним було звузити пошуки до найстаріших вуличок міста, тобто до середмістя і вулиць навколо Старого Ринку. Однак, такі пошуки були марними. Як виявилось найбільше наповнена старовиною, як це не парадоксально, вуличка яка є порівняно новою і з’явилась зовсім недавно. Мова іде про вулицю Підвальну.
Історія вулиці Підвальної є доволі короткою, адже перша згадка про неї датована тільки 1801 роком, тобто цій вулиці тільки 215 років. Мабуть ця інформація когось і здивує, однак швидше кінця 18 ст. ця вулиця навіть теоретично не могла існувати, адже розташовувалась в межах міських оборонних ліній. А на місці теперішньої автодороги вулиці Підвальної колись був наповнений водою рів.
І хоча сама вулиця і з’явилась досить недавно, більшість будівель на ній набагато старіші за саму вулицю. Найстарішими з них є дві будівлі, що збудовані практично одночасно. Одна з них – Міський арсенал. Перший арсенал тут було збудовано ще у 1430 році. Але його знищила велика львівська пожежа 1527 року. Спалену споруду розібрали і протягом 1554-1556 року звели новий будинок під арсенал. В наступні роки будівлю дещо добудовували, а у 1704 року вона знову була знищена під час захоплення Львова шведами. Однак, вже до 1706 року арсенал відбудували і він стоїть непорушно і до сьогодні.
Одночасно із побудовою Міського арсеналу у 1554-1556 роках, відбувалося й зведення Порохової вежі. До речі, вона має безпосередній зв’язок зі старим арсеналом, адже споруджена з його будівельного матеріалу. Але, на відміну від Міського арсеналу Порохова вежа не зазнавала руйнувань від пожеж і нападів, від яких, до слово, доволі часто потерпала. Але це не дивно, адже товщина її стін сягає 3 метрів.
Проте не тільки мілітарні споруди вулиці Підвальної сягають 16 століття. Комплекс споруд Успенської церкви теж збудовано в епоху ренесансу. З існуючих до сьогодні будівель церкви найстарішою слід вважати вежу Корнякта. Її зведено у 1572-1578 роках Павлом Римлянином за проектом Петра Барбона. Свою назву вона отримала завдяки грецькому купцеві Костянтину Корнякту, котрий пожертвував кошти на її спорудження. До речі, ця вежа мала попередницю, яка завалилась у 1570 році.
Як тільки вежа Корнякта була зведена почалося будівництво наступної будівлі цього комплексу – Каплиці трьох святителів. Будували її впродовж 1578-1591 рр. на кошти того ж таки Костянтина Корнякта та під керівництвом архітектора Андрія Підлісного. Коли каплиця була готова приступили до зведення третьої споруди комплексу – самої церкви. Виявляється до цього моменту церква мала аж трьох попередників. Перший храм було зведено ще за княжих часів. У 1571 році третій за рахунком храм згорів, що ймовірно і спонукало К.Корнякта пожертвувати кошти на спорудження Вежі та Каплиці. Однак на саму церкву в грецького купця мабуть забракло вже коштів, оскільки серед її меценатів він не значиться. Так чи інакше, а нову церкву було споруджено впродовж 1591-1629 рр..
Наступною за віком будівлею, яка належить уже до 17 століття є Королівський арсенал. Хоча йому передував так званий Малий арсенал, зведений ще 1575 року. Але сама ж назва говорить, що він був замалим і тому в 1639-1646 рр. на його місці звели знану нам сьогодні будівлю.
Досить давнім є житловий будинок під №9. Виявляється ця кам’яниця побудована у 1799 році. По факту, це остання споруда, яку зведено ще до утворення самої вулиці Підвальної.
Решта будівель вулиці належать уже до 19 та 20 ст. Найстарішою серед них є споруда школи №8. Зведено її ще в 1809 році, що робить її найстарішою шкільною будівлею в Україні. До речі, детально оглянувши будинок школи можна помітити ще дві його особливості. Перша – це залишки міських мурів на одному із фасадів. Ця частина завжди непотинькована, що дає змогу розгледіти ще й обриси Босацької брами, якао тут знаходилась. А другою особливістю будинку є те, що насправді він являє з себе не монолітну споруду, а два окремі будинки з’єднані воєдино.
А от будівля під номером 17 на вулиці Підвальний, споруджена наприкінці 19 ст., а точніше у 1891 році. Її зведено за проектом Юліуса Гохберґера для школи ім. Сташиця. Сьогодні цей будинок відомий нам як один із корпусів Української академії друкарства.
Замикає вулицю Підвальну будинок Пожежної команди. Його зведено у 1900-1901 рр. архітектором І.Брунеком на місці Літнього театру М.Шмітта. Сьогодні тут Управління МНС, однак на початку 20 ст. тут розміщувалась ще й перша Швидка допомога Львова.
Будинок страхового товариства «Дністер», він же «Будинок Сокола» було зведено у 1906 році на місці кам’яниці Меллера. Цікаво, що колись в цьому будинку містився Земельний іпотечний банк, найбільшим вкладником якого був Андрей Шептицький. І хоча цій споруді уже 110 років, однак вона є однією з наймолодших на вулиці Підвальній.
А наймолодшою спорудою вулиці Підвальної є будинок під № 3. Хоча про молодість тут говорити не зовсім доречно, адже будинок зведено у 1910-1912 рр. Історично він знаний як прибутковий дім Шпрехерів. Архітектором цього дому був Каред Боублік.
Таким чином, ще до вибуху Першої світової війни усі теперішні будівлі вулиці Підвальної вже були зведені, що робить її вуличкою з найстарішою забудовою.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Вікіпедія
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
- polona.pl
- wikimapia.org
