В середу, 22 серпня 2018 року, в Центральному Будинку Кіно м. Києва (вул. Саксаганського,6) відкрилась фотовиставка львівської фотохудожниці Наталії Ратушної під назвою «Всемогутній Хронос».
Цикл світлин «Всемогутній Хронос» нагадує глядачеві про відповідальність кожної миті його життя, про постійний вибір: робити крок чи ні? Як повестись на «перехресті стрілок часу»? Що робити із тим «колесом часу», що невгамовно крутиться? До глибоких роздумів спонукає робота «Ланцюг», де людина опинилася в путах умовностей, формальностей, конкретної послідовності. Вона розірве цей ланцюг чи ні? Світлини Наталії Ратушної не дають відповідей на ці питання, але спонукають глибоко замислюватись, шукати ті відповіді.
Наталія Ратушна вкотре дивує своїм фотографічним підходом. Кожна її чергова фотовиставка – це завжди новий філософський підхід у сприйнятті світу, новий пошук мистецьких гармоній, де вона поєднує фотографічне зображення і малюнок, тобто реальність і фантазію. Ми бачимо тут протиставлення червоного і чорного, що підкреслює яскраву емоційність робіт і самої авторки. І ще у цих світлинах «прочитується» певна послідовність, своєрідне театральне дійство.
У представлених роботах виділяються три теми: «Звучання пустки», «Золота рибка» і «Всемогутній Хронос». «Звучання пустки» відбувається у вигаданому, намальованому світі, де будинки, люди, птахи і жаховиська допомагають донести до глядача певну ідею. Малюнки тут привносять в сюжет фантастичний чинник, якому деколи важко дати раціональне пояснення, однак, це лише на перший погляд. Авторка вдало апелює до глядача мистецькими засобами, розкриваючи свою ідею-мрію. Ось «Вічна течія» – течія кораблів, політ птахів і прагнення до польоту людини, виражене яскравим кольором, розкритими долонями, неначе крилами, або ж – «Заблукана між деревами», де відчувається злиття людини з природою, де вітер колише дерева і людину як єдине ціле. Багато роздумів викликає робота «Зустріч з невідомістю», де людина насторожена, навіть упереджена, бо ж не знає, яка та невідомість…
Тема казкової дружби дивакуватого хлопчини розвинена у підбірці «Золота рибка». Чи зуміла та рибка виконати якесь бажання її рятівника, ми ніколи не дізнаємося, але це й не важливо. Важливо те, що поняття «надприродного», згідно з яким рибка може виконувати наші побажання, сприймається як рідкісне і протизаконне (хоча й приємне) порушення правил (законів) світу.
Виставка незвичайна, адже поєднує два види мистецтва: фотографію і малюнок, а скомпонована так, що глядач відчуває певну динаміку, рух, йому здається, ніби він перебуває на якомусь незвичайному дійстві. І в цьому – секрет фотомисткині Наталії Ратушної: дивувати, дивувати кожною своєю наступною виставкою. А їх у Львові було уже декілька: «Мандрівка до…себе», «Гіркий полин Чорнобиля», «Жінка: романтична і одержима», «Ті, що йдуть на війну»,«Мелодія смутної радості».
Нова фотовиставка авторки дивує глядача своїм метафоричним ставленням до дійсності. На її світлинах вкраплюються фантастичні допущення – фігури, які подекуди набирають поєднання, неможливого в реальному світі. На світлинах Наталії Ратушної бачимо використання ілюзій та парадоксальне поєднання форм. Тут є й своєрідний «театр абсурду», і відірваність від реальних речей, і нелогічні сполучення живих і неживих форм, і духовна гармонія людини. Така фотографія трансформує дійсність, зменшує відчуття внутрішнього психологічного тиску, який часто породжується реальним життям.Зрештою, як казав класик: «Весь світ – театр, а ми в ньому – актори». Кожен там грає свою роль. Наталія Ратушна грає свою роль яскраво, виражено, красиво та емоційно.
Наталія Ратушна – фотохудожниця, журналістка, член Національної спілки журналістів України (НСЖУ), автор кількох фотовиставок, які експонувались у Львівському Палаці мистецтв, в арт-галереї «Дзиґа», в Музеї давньої української книги, у Львівському історичному музеї. Також вона є активною учасницею міжнародних фотовиставок, має почесне звання члена міжнародної асоціації фотомитців «FIAF».
Йосип МАРУХНЯК
куратор фотовиставки
