Ми далі продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та освітньої роботи”, що проходила 6-7 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі доповідь старшого наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві Аліси Семенової на тему “Науково-освітня робота в контексті формування стратегії музею Михайла Грушевського у Києві”:
“Невід’ємною складовою існування кожного музею є його місія. Саме вона визначає основні вектори роботи, їй підпорядковуєтеся будь яка діяльність музею (фондова, наукова, експозиційна, освітня). На її основі формується стратегія.
За основу оновленої місії Історико-меморіального музею Михайла Грушевського було взято напрацювання попередніх років, сформовані ще під час роботи над розробкою його концепції, формуванням колекції, створенням експозиції, визначенням перспектив. Зрозуміло, що в наш час стрімких змін така інституція як музей не може залишатися статичною. Час від часу виникає потреба аналізу та вдосконалення основних положень місії та оновлення стратегії, зокрема в царині освітніх проектів з огляду на те, які процеси відбуваються у системі освіти та музейній справі, а також у суспільстві загалом [1, с. 125-128].
Місія музею трансформувалася відповідно до етапів становлення Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Впродовж першого періоду (1992–2006) головним завданням було відродити Дім Грушевських. Не просто відреставрувати будинок, а повернути його історичне значення. Цей процес включав в себе наукове дослідження історії садиби на Паньківській (будинок за адресою Паньківська, 9, в якому нині знаходиться музей, прибутковий будинок, побудований 1909 р. та знищений більшовиками в 1918 р. та садиба «межа в межу» за адресою Паньківська, 7, що нині не збереглася). Місія відродження Дому передбачала насамперед повернення в його стіни автентичних меморіальний речей, отже формування колекції. Важливою складовою першого етапу розбудови музею було повернення в історію імен мешканців цього Дому, які в різний час змушені були залишити його не за своєю волею. Після відкриття Музею у 2006 році почався новий етап, і відповідно трансформувалася його місія. Основними завданнями стало відродження традицій, аури Дому Грушевських та перетворення Музею на науковий центр грушевськознавства в Україні.
Місія Історико-меморіального музею Михайла Грушевського з 2017 р. полягає в продовжені вивчення та збереження інтелектуального та культурного надбання родини Грушевських. Музей має стати «містком» між академічною наукою і суспільством та закріпити за собою набутий ще від початку ХХ століття та відроджений на початку ХХІ століття статус українського культурного осередку Києва. Дім Грушевського на Паньківській, 9 на мапі Києва й України буде завжди — ці слова ми не втомлюємося повторювати.
Концепція нашого музею визначається двома найважливішими критеріями. Перший можна умовно назвати «Дім-Музей». Оскільки нашим першим і найціннішим експонатом був і залишається Дім, в розбудові своєї концепції керуємось тим, що наш музей не просто установа, а родинний Дім Фамілії Грушевських. А всі наші відвідувачі – гості. Другий критерій, який визначив концепцію меморіальної експозиції, умовно називаємо «принцип автентичності». Відроджуючи меморіальний простір, вирішили не йти шляхом залучення типологічних предметів, а використали лише речі, які достовірно належали родині Грушевських [4, с. 7–14].
Цим двом критеріям підпорядковується і стратегія побудови освітньої діяльності музею. Кожен наш проект ґрунтується на потужній науковій базі, а формат, як правило, відповідає концепції «Дім-музей».
Провівши аналіз, ми визначилися з тим, що найсильнішою стороною нашого музею є наукова діяльність. Освітня діяльність зазвичай обмежувалася проектами формату екскурсій або подіями, які проводились лише раз. Та нагромаджений за роки невтомної праці науковий потенціал не міг і близько вміститися ні в оглядові, ні в тематичні екскурсії. Він потребував особливих підходів.
Першою ластівкою на шляху до змін у підходах до освітньої діяльності музею став авторський проект нашої завідувачки Світлани Михайлівни Панькової «Кавові Історії Грушевських», докладно презентований нею на Всеукраїнській науковій конференції «Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи» у 2015 році [6, с. 157–166].
З’явився він ще до того, як автор почав систематичну роботу по аналізу освітніх проектів з метою оновлення стратегії. Та саме це дало багато інформації для подальшої роботи у цьому напрямі. Значний успіх проекту, який постійно триває вже кілька років, продемонстрував попит аудиторії на унікальні музейні продукти, побудовані на ґрунтовних наукових дослідження. «Кавові історії» – не звичайна музейна лекція. Це приємна розмова за горнятком кави в атмосфері родинного затишку. Тож, такий формат не тільки виявився вдалим, а й повністю відповідає основним складовим концепції музею та його місії.
Для подальшої роботи ми проаналізували, які цільові групи не охоплені в достатній мірі і які проекти змогли б запропонувати. Почали з молодших школярів та дошкільнят. Фактично, для них довгий час були відсутні спеціальні постійні пропозиції. Ситуація ускладнюється і тим, що в уявленні потенційних відвідувачів ІММГ не асоціюється з місцем, де можна провести час з дітьми, а тема нашого музею здається важкою і не цікавою для молодших дітей. І, звичайно, нашим завданням було змінити цю ситуацію, виробити пропозиції для цієї категорії відвідувачів і змінити їх ставлення до теми нашого музею. Для цього було запроваджено кілька дитячих проектів. Перший – інтерактивна екскурсія «Скарби дому Грушевських», де ми в формі діалогу через музейні предмети розкриваємо тему життя дітей у 19-20 столітті на прикладі дитинства Михайла і Катерини Грушевських. Матеріалів завдяки проведеній науковій роботі зібралося достатньо. Свої ідеї вирішили перевірити в «польових умовах», взявши участь в 2-му та 3-му Освітніх фестивалях «Арсенал Ідей», що його кожного року проводить Мистецький Арсенал. Висновки, яких ми дійшли за підсумками участі вже в перший рік, були однозначними – про Михайла Грушевського можна говорити з дітьми, їм це цікаво. Звичайно, якщо говорити доступною для них мовою і через цікаві для дітей речі. Іншим завданням, яке ми ставили перед собою, це залучення нових відвідувачів, в першу чергу – молодших школярів і їхніх батьків. Це завдання також частково було вирішене.
Другий дитячий проект «Торт у Грушевських», задуманий як варіант святкування Днів народження в музеї, було поки що лише апробовано, але повноцінного запуску він ще не отримав. Найближчим часом і «Скарби дому Грушевських», і «Торт у Грушевських» будуть переглянуті та допрацьовані для підвищення привабливості цих проектів для потенційних відвідувачів і відповідності їх потребам цільової групи.
Для формування репутації музею як місця для відпочинку всієї родини (в тому числі і молодших дітей) був розроблений і двічі проведений музейний фестиваль Hrushevsky Garden Party. Приурочений фестиваль до Дня народження Катерини Грушевської. При розробці цього проекту ставили перед собою багато завдань. Захід мав відповідати запиту якомога ширшої аудиторії з різних цільових груп (на противагу іншим проектам, які створювалися під окремі цільові групи: молодші та старші школярі, студенти, молодь та люди середнього та старшого віку). Також він мав бути прив’язаний до тематики нашого музею: так, кожного року обираємо спеціальну тему, пов’язану з Катериною Грушевською. Перший рік тема була широкою і орієнтувалася на українську культуру загалом. На другий рік обрали більш вузьку тему – найфундаментальнішу роботу Катерини Грушевської – корпус «Українських народних дум». Серйозно проаналізувавши перший захід, змогли вдосконалити його формат. Нам було важливо розкрити цю тему не просто як популяризацію роботи Катерини Михайлівни, а показати зв’язок її колосальної роботи з сьогоденням. Таким чином довести її актуальність і нині. Звичайно, головною темою стала українська музика. Запрошено було кілька різножанрових колективів, щоб продемонструвати, як органічно продовжує жити українська народна музика в сучасних обробках. Крім виступ гуртів був проведений ряд майстер-класів для дітей та дорослих. Звичайно, ми не могли оминути тему українських народних дум і для цього співробітницею нашого музею Юлією Черняк була підготована ґрунтовна науково-популярна лекція, присвячена заданій темі.
Ще одне завдання – задіяти територію навколо музею, яка зазвичай не використовується вповні – було виконано, і в наступному році ми плануємо проведення чергового фестивалю. У довгостроковій перспективі такі заходи мають стати традиційними і перетворитись на одну з візитних карток музею.
Розмірковуючи про перспективи науково-освітніх проектів, вирішили використовувати не тільки територію музею, а й вийти за її межі. Зручне розташування Музею сприяло створенню пішохідних екскурсій «Володимирський шлях Михайла Грушевського» та “Романтичні “побачення” з Михайлом Грушевським”. Докладніше зупинимося на останній. Це авторський проект провідного наукового співробітника нашого музею Ганни Кондаурової. Він став результатом тривалих наукових студій над епістолярною, мемуарною та художньою спадщиною Михайла Грушевського, які отримали продовження в кількох музейних проектах. Перший з них – камерна аматорська вистава «Маленький романтичний епізод мого життя», підготована за мотивами спогадів вченого і присвячена історії його закоханості в оперну співачку Олену Марковську під час навчання в Тифліській гімназії. Презентована вистава до Всесвітнього дня музеїв 2014 року [2, с. 186].
“Романтичні побачення” з Михайлом Грушевським” – прогулянка від Музею до Ботанічного саду. Відвідувачі мають змогу не тільки пройтися стежками, якими полюбляв прогулюватися Михайло Грушевський, а разом з екскурсоводом осягнути шлях становлення Михайла Грушевського як особистості. Дізнатися не просто про романтичні моменти його життя, але й про питання, які турбували студента, про його відношення до життя, до стосунків із родиною й друзями. І звичайно про побут, навчання і дозвілля тогочасного студентства. Цей проект став одним із циклових і перспективних заходів музею нового формату.
Серед нових циклових проектів ІММГ варто відзначити виставу в інтер’єрі «Позаочі». Сюжет переносить нас у 1926 р.: якраз відбулось урочисте святкування ювілею Грушевського, він з друзями їде на дачу в Китаїв. У цей час на Паньківську приходять журналісти радянських газет, але не заставши вченого вдома, вирішують розпитати про Михайла Грушевського у двірника Петра та хатньої робітниці Теклі. Слід зазначити, що журналісти – єдина фантазія у виставі. Всі інші персонажі, які беруть участь або згадуються, є реальними історичними постатями, починаючи від друзів і колег Михайла Сергійовича, закінчуючи хатнею робітницею Теклею та котами Грушевських. Текст вистави повністю ґрунтується на різноманітних джерелах – спогадах, щоденниках і листах. Відвідувачі, які разом з журналістами потрапляють на гостину до дому Грушевських, отримують можливість дізнатися багато цікавого про знакові події в житті та побут академіка через розповіді персонажів, які добре знали його.
Ще один освітній проект, який діє в нашому музеї, це «Історичні вправи в Домі Грушевських». За концепцією він складається з найрізноманітніших заходів: лекції, презентації, круглі столи, методичні семінари. Така назва з’явилась не випадково, пов’язана вона з науковими семінарами, які проводив Михайло Грушевський під час викладання в Львівському університеті. Один із його учнів Іван Крип’якевич описував їх так : «Поруч з викладами, Грушевський вів і історичні вправи, де заправляв своїх студентів до історичних дослідів. Тут Грушевський виявив себе дуже великим педагогом. Молоді історики спершу під проводом професора читали й пояснювали історичні джерела, обговорювали праці інших дослідників, потім діставали обробляти різні завдання й так поволі втягалися до самостійної наукової праці» [3, с. 20–21]. Тому «Історичні вправи у Домі Грушевських» мають на меті викликати зацікавлення до сучасних наукових і культурологічних студій.
Важливим на сучасному етапі є впровадження нових форм освітньої діяльності, завдяки яким можна залучити до музею ті категорії, які частково були позбавлені можливості відвідувати музеї. Перш за все – людей з інвалідністю. Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського працює з окремими групами таких відвідувачів. Оскільки наш музей є архітектурно доступним, приймаємо людей з проблемами опорно рухового апарату, для яких в принципі не потрібно створювати окремі програми, лише треба забезпечити необхідні архітектурні норми.
Освітня діяльність – складова бренду музею, тому важливо системно підходити до формування освітніх проектів, враховувати, наскільки той чи інший формат відповідає концепції й місії музею, впроваджувати нові, шукати свій власний підхід до формування музейного продукту. Викладені в статті приклади є власне тим пошуком та реалізацією завдань, які ставить перед собою Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.”
Аліса СЕМЕНОВА
старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві
Список використаної літератури:
- Ключко Ю. М. Місія сучасного музею у контексті освітніх проблем Місія сучасного музею у контексті освітніх проблем // Культура і мистецтво у сучасному світі. – 2014. – № 15. – С. 43-48.
- Кондаурова Г. Проект «Михайло Грушевський зблизька» Історико-меморіального музею Михайла Грушевського // Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 16-17 листопада 2015 р. – Львів, 2015. – С.186–191.
- Крип’якевич І. Михайло Грушевський. Життя і діяльність. – Львів, 1935.
- Панькова С. Дім Грушевських на Паньківській, 9: джерела до відтворення меморіального простору // Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. Львів, 17–18 листопада 2016 р. – Львів, 2016. – С. 7–14.
- Панькова С. М. Музей на Паньківській моя нагорода… (нотатки директора) // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 2–15.
- Панькова С. Нові проекти Історико-меморіального музею Михайла Грушевського: інший формат // Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 16–17 листопада 2015 р. – Львів, 2015. – С. 157–166.
- Панькова С.М. Садиба Грушевських на Паньківській – «Український П’ємонт» у центрі Києва// Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 30–43.
