«Атляс» – найпопулярніша кнайпа Львова наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Розташовувалася вона на площі Ринок, 45.
Назвав кав’ярню так на свою честь власник – єврей, відомий виробник горілки, винахідник настоянок «сметанківки» та «атлясівки» М. Л. Атлясс (M. L. Atlass).
З роками кнайпа перейшла у власність до зятя Атлясса Едуарда (Едзя) Тарлерського. Саме він спричинився до виникнення знаменитого львівського вислову «зайти до пана Едзя». Тарлерський дозволяв усім за символічну плату заходити до туалету «Атлясу». Охочих було багато, бо у ті часи на площі Ринок був базар. Відтоді, як хтось хотів піти до туалету, казав, що «йде до пана Едзя».
Кав’ярня працювала цілодобово. Найстійкіші її завсідники навіть влаштовували 70-годинні марафони – пили та їли без перерви, адже саме «Атляс» славився на весь Львів найсмачнішою кухнею та добірними напоями, переважно власного виробництва. Найпопулярнішою із горілок тут була «Немувка», названа так на честь львівського поета Генріха Збежовського – Нема.
В «Атлясі» було кілька залів: «Білий», «Зелений», «Сірий», «Мистецький». Та, мабуть, найоригінальнішим був «Бочковий» – він славився діжками, на яких сиділи відвідувачі, та кухлями, прикутими ланцюгами. Була у кав’ярні і маленька кімната, до якої доступ мала тільки обрана артистична богема Львова.
Стіни кнайпи прикрашали не тільки картини майстрів, а й карикатури та вірші відвідувачів. Хто хотів залишити запис на згадку про відвідини «Атлясу» більш традиційним способом, міг це зробити у спеціальній книзі. «Є два способи пити горілку – один з закускою, інший – без», – написав відомий польський актор Стефан Ярач. А знаний у Європі співак Ян Кепура зізнався: «Хоч ніколи не п’ю – тут завжди п’яний Львовом».
У 20-30-х роках минулого століття «Атляс» притягував абсолютно різні верстви населення: артистів, літераторів, генералів, професорів, студентів. Хто не міг дозволити собі повноцінний обід (а кнайпа була недешевою), задовольнявся тарілкою супу, але «Атлясу» не зраджував.
Для завсідників у кав’ярні були не тільки смачна їжа, затишна атмосфера, добірне товариство, а й жартівливі правила:
- тарілки, склянки та стільці не можна використовувати, як аргументи до своїх політичних і релігійних переконань
- гості не можуть забирати додому ножі та виделки, а якщо й братимуть, то не більше однієї пари на місяць
- не можна пити менше одного малого пива та більше 49 великих
- певна кількість випитого дозволяє вимагати від господаря безкоштовної доставки гостя додому
- якщо гість перебуває у закладі протягом години, фірма відповідає за його зуби, капелюх, портфель, паличку, і, якщо це можливо, за коханку
- знервований гість має право побити господаря (у межах легкого тілесного пошкодження), при цьому господар не має права на захист чи реванш
- у випадку поганого обслуговування прохання до гостей бути терпеливими, чекати, їсти, пити, залишити кафе без скандалу та оплати
- усім клієнтам, які харчуються у закладі, рекомендується записатися до товариства «Хороша смерть» і застрахуватися.
