Сакральна архітектура Львова є справжньою окрасою міста. За кількістю храмів, рівнем збереженості, історичною і конфесійною репрезентацією місто Лева посідає одне з перших місць не тільки в Україні, але й за ії межами.
Водночас, маємо змогу пишатись тим, що декілька львівських храмів є ровесниками самого міста. Переживши піднесення і занепади, пройшовши крізь буремні століття, вони залишились окрасою Львова і справжньою гордістю мешканців.
Костел Св. Івана Хрестителя, розташований на площі Старий Ринок, відомий з часів княжого Львова, з середини XIII століття. Досі ведеться дискусія щодо року заснування святині.
Деякі дослідники пов’язують появу ще дерев’яного храму з 1234 роком. Святий Яцек Одровонж з братами – домінканцями будує костел, що став осередком цього католицького ордену на руських землях. У 1238 році Герарда з Вроцлава висвячено на місійного єпископа Русі саме у цих стінах.
Пізніше костел стає надвірним храмом дружини князя Лева – Констанції Угорської. З ії почтом до Львова прибули ченці домініканці і францисканці. Домініканці продовжували опікуватись храмом, пізніше, у XVI столітті, він переходить під опіку вірменської громади.
За більш традиційними версіями костел постає у 1260 ( або 1270 р. ) році, як дарунок князя Лева Даниловича молодій дружині Констанції. Існує припущення, що храм домініканці звели на місці старої дерев’яної церкви монахів – василіян, адже тут, біля підніжжя Замкової гори, вони мали земельне володіння від часів Данила Романовича.
У XVI ст. відбулась перша значна перебудова – з північного боку прибудовано ризницю. Протягом XVII – пер. пол. XIX століть неодноразово змінювався інтер’єр. Особливо після пожежі храму у 1800 року, було перероблено склепіння – це знищило елементи готики.
У 1887 році відбулась радикальна перебудова костелу за участю архітекторів Юліана Захаревича і Тадеуша Мюнніха. Нажаль, остаточно було втрачено більшість первісних елементів, ознак старовини … Храм набув вигляду каплиці, виконаної у псевдороманській стилістиці.
Лише вівтарний бік костелу зберіг середньовічний вигляд. У цьому велика заслуга працівників ” Укрзахідпроектреставрації “, які у 1980 – х роках займались відновленням втрачених елементів.
Тоді ж неороманську огорожу XIX ст. було замінено на сучасну, виконано макет первісного вигляду споруди.
Окрім архітектурних особливостей, значною втратою старого оздоблення костелу, є величезний вівтар із зображенням Христа (за свідченнями – 1526 року ). Ще у середині 20 – х років XX ст. він перебував у храмі. Нині його місцезнаходження невідоме.
У 1993 році у костелі Івана Хрестителя розпочав роботу Музей найдавніших пам’яток Львова, відділ Львівської національної галереї мистецтв. Тут представлено пам’ятки Львова княжої доби, артефакти, взірці образотворчого мистецтва,історичні документи, культові і побутові предмети.
2009 року храм переосвячено іменем Святого Івана Хрестителя, церква і музей дружньо співіснують на тих самих ділянках, звідки починався Львів.
Використані джерела :
Костел св.І.Хрестителя – http://www.3dmaps.com.ua/ , Центр міської історії Центрально-Східної Європи , http://ukrainaincognita.com/ , http://catholicnews.org.ua/
