Постать Теодора Аксентовича є малознаною для львів’ян. Тим не менш, саме він був одним з тих хто причетний до оздоблення однієї з найбільш відомих та яскравих пам’яток міста – Вірменського собору. Польський художник, народжений у Румунії, який творив для Львова – навіть цей опис не здатен передати весь колорит постаті Аксентовича. Пропонуємо вам більш ретельно поглянути на життя та діяльність цієї людини.
Народився в Брашові (сучасна Румунія), у вірменській родині з славного та багатого на свою історію роду Тер-Аксент. Ранні роки художника пройшли у Львові, куди родина згодом переїхала і саме тут почав проявлятись художній талант хлопця. Саме це і вплинуло на долю майбутнього художника, оскільки батьки, зважаючи на талант хлопця, вирішують не йти супроти його вподобань, а розвивати його. Тому він вирішує продовжувати освіту у цьому напрямку і вирушає до Мюнхена, де у 1879-1882 навчається у Мюнхенській академії мистецтв, де його вчителями стають такі знані митці як Габріель Гакель, Олександр Вагнер і Гюла Бенжур.
Проте він не зупиняється на цьому та вирушає до Парижа, де продовжує навчатись, цього разу вже у студії Дюран-Рюеля. У Парижі Аксентович працює ілюстратором в журналі “Le Monde illustre” та співпрацює з такими виданнями як “L’Illustration” та “Figaro”. У цей час він береться і за копіювання творів класиків європейського живопису – Боттічеллі, Тиціана, Веласкеса та інших, причому в основному з огляду на те, що таке копіювання дозволяло отримувати непоганий дохід.
Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Аксентович чимало подорожував. Так, він відвідував Лондон і Рим для того щоб виконати там замовні потрети. Лише протягом одного 1890 року, він пише 12 жіночих портретів. Відбилися такі поїздки і на особистому житті художника. У 1893 році у Челсі він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Ізе Гілгуде. У цей час він здобуває репутацію передовсім художника-портретиста. До 90-х років ХІХ століття належать створені ним портрети Сари Бернар, Владислава Чарторийського, Віктора Ославського.
У творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (про це свідчать зокрема такі його твори як плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», та згадані вище численні жіночі портрети). Створював він і твори пов’язані з українською тематикою, серед яких: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» у яких він зобразив народні звичаї та обряди. У 1897 він створив художню школу для жінок, окрім того, він відомий як один з засновників польського художнього товариства «Sztuka». У 1896 він створює ескізи для вітражів львівської Катедри.
До Львова доля ще раз закинула Аксентовича у 1906 році, коли вірменський архієпископ Йосип Теодорович запросив двох митців з Кракова – Теодора Аксентовича та Йосипа Мехоффера взяти участь в реконструкції Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозицію щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належав проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в апсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.
У 1910 році він стає першим ректором Художньої академії у Кракові, яку він очолював до своєї смерті. З огляду на заслуги художника, у 1923 році художника нагородили Командорським Хрестом польського Відродження, у 1936 – Командорську зірку і ленту ордена польського Відродження. Помер Теодор Аксентович 26 серпня 1938 року у Кракові, де його і поховали. Посмерті виставки були проведені у 1938 у Кракові, а у 1939 році – у Львові, який був для художника майже рідним. Тож відвідуючи Вірменський собор у наші дні, згадаймо хоч деколи про одного з найбільш славних митців пов’язаних зі Львовом.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Teodor Axentowicz – mistrz pastelu (Режим доступу: http://stary.naszdziennik.pl/index.php?typ=my&dat=20090221&id=my11.txt)
- Twórczość Teodora Axentowicza (Режим доступу: http://www.pinakoteka.zascianek.pl/Axentowicz/Index.htm)
- Теодор Аксентович: Двуликий Янус гламура… (Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/2010239/post107567003/)
