Сьогодні мова піде про досить молоду, за мірками стародавнього Львова, споруду, розташовану у центрі міста. Осередок культурно-мистецького життя Львова, найбільший виставковий комплекс та культурно-мистецький центр Західної України – Львівський Палац Мистецтв.
За Польщі на цьому місці (вул. Коперника, 17) стояв двоповерховий житловий будинок у стилі австрійського казенного класицизму, у якому містилися: магазин електротехнічних товарів Панцера, експорт худоби «Таврія», ательє дамських капелюхів Льовенталя, малярський заклад Роха, магазин меблів Ліппера. Також тут була знаменита слюсарна майстерня Михайла Стефанівського, котрий плідно співпрацював з будівельною фірмою Івана Левинського. А у 50-60 рр. тут розташувався обласний авіатехклуб.
Згодом цей будинок знесли, а на його місці розпочав свою роботу Палац мистецтв (автор архітектор В. Каменщик). Відкрито його до 5-ї річниці Незалежності України у 1996 р., хоча сам проект виконувався ще у 1987 р.
У планувальному відношенні Палац мистецтв був задуманий як частина цілого мистецького кварталу, який утворювався разом із прилеглими приміщеннями Львівської галереї мистецтв. Тож будівля композиційно та за стилем підпорядкована Палацу Потоцьких, розташованому поряд.
Як символ образотворчого мистецтва фасад споруди прикрашає образ св. Луки, покровителя митців (скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра, Л. Яремчук). У 2011 р. до фігури святого доробили німб. Під аркадою палацу – овальні ніші із скульптурними зображеннями видатних митців: Федора Сеньковича, Майстра Пінзеля, Тараса Шевченка, Олекси Новаківського, Олександра Архипенка, Михайла Бойчука.
У чотириповерховій будівлі міститься 12 експозиційних залів площею понад 3,6 тисяч м², найменший з яких — 50,2 м², а найбільший — 795 м². Висота деяких залів — понад 8 метрів. Загальна площа 8,7 тисяч м². Перед палацом улаштована площа для акцій просто неба. Конференц-зал на 200 місць обладнаний сценою і пристосований для проведення концертів, конференцій, показу моделей.
Досить органічною виявилася ідея критого тротуару, що логічно підтримує червону лінію вулиці Коперника, а планувальна організація приміщень розрахована на природне освітлення. Колони будівлі були з’єднані кованими металевими ланцюгами ручної роботи, які колись прикрашали пам’ятник Александру Фредру. На жаль, у травні 2012 р. їх вкрали.
Поряд з Палацом мистецтв стоїть своєрідний географічний орієнтир – верстовий стовп “Львів-Моринці 613 км”, який виготовили і подарували місту митці з творчого об’єднання “Жорна”.
7 березня 2004 р. у приміщенні Львівського палацу мистецтв відкрилася кімната-музей Тараса Шевченка, а у 2006 р. музею присвоєне звання громадського і відтоді це «Народний музей Тараса Шевченка у Львові». Тут можна побачити картини львівських художників – учасників мистецьких мандрівок «Шляхами Тараса», колекцію «Кобзарів», предмети декоративно-ужиткового мистецтва, філателію.
Впродовж року у приміщеннях виставкового комплексу відбувається близько 200-т мистецьких та ділових заходів, презентацій та зустрічей. Традиційні мистецькі події Палацу Мистецтв –Осінній та Весняний Салони від Національної спілки художників України, Міжнародний Форум видавців, фестиваль «Форум видавців – дітям».
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХІ ст. /Упорядник і науковий редактор Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
- Лемко І., Михайлик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів «Апріорі», 2009
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: «Апріорі», 2012
- Мельник І., Масик Р. Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
- http://lpm.com.ua/
