В 1903 році в Пилявині на Волині створили один із найбільших мисливських парків. Він розташовувався поблизу мисливської резиденції біля фільварку Пилявин Звягельського повіту Волинській губернії. Сьогодні не існує населеного пункту із такою назвою, проте варто сказати, що географічно Пилявин був за 1 км від с. Суховоля Новоград-Волинського району Житомирської області.
Цей мисливський парк створив граф Юзеф Потоцький із науковою метою, для досліджень. Юзеф був цікавою особистістю, у спадок сучасникам він залишив багато спогадів про свої подорожі, які він здійснював вкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до Африки, Азії, Далекого Сходу.
Площа парку в Пилявині становила 16 000 моргів (залежно від місцевості, ґрунту 1 морг становив 0,33-1,07 гектара). Увесь парк був огороджений. Там росли дуби, берези, вільхи, осики та модрини, були болота та кілька мальовничих озер та ставків. Найбільша водойма в парку мала назву «Ветлиця». Її розмір був близько 20 га.
В пресі початку ХХ ст. писали, що в парку зустрічали сосни, яким було 50-80 років, а найстарішим деревам було до 200 років. Справжньою окрасою була жовта кримська азалія, на цвітіння якої приїздило багато туристів.
В зразковому парку мешкали тварини, привезені з іншої півкулі світу. Граф Потоцький організовував цілі спеціальні експедиції в Азію та до Сибіру для того, щоб привести тварин.
На початку ХХ ст. в Пилявині проживало 30 зубрів, 80 лосів, до 700 оленів та кілька десятків буйволів. Зубри до парку привезли із Біловезької Пущі, олені з Кавказу, лосі з Англії, а бізони з США. Також в парку були сарни, кабани, борсуки, куниці, зайці, видри, білки. Також в парку було два ведмеді, які жили у великому вольєрі, вони були привезені із Біловезької Пущі.
Це був унікальний парк, створений для акліматизації екзотичної дичини та домашнього розведення особин шляхетних видів. Дослідник-натураліст мав тут відкриту книгу природи, парк був часто оповитий таємничістю.
До Пилявина часто приїздили на екскурсії вчені з усієї Польщі, також були гості з Парижа від Товариства акліматизації, з Лондона від керівництва зоологічного музею.
Посеред лісу для послуг гостей була мисливська садиба, яку оточували господарські споруди. Інтер’єр головного будинку був прикрашений фото з подорожей графа Потоцького, мисливськими трофеями, мапами та зброєю.
На жаль, парк та садиба в Пилявині були знищені у 1918 році, коли в ці краї прийшли більшовики.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело: Хроніки Любарта
