Завтра, 19 липня 2017 року, після заміни даху на будівлі, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського (вулиця Листопадового Чину, 11) відчиняє свою експозицію для шанувальників творчості визначного українського митця і педагога.
З нагоди відкриття оновленої експозиції, 19 липня 2017 року Ви маєте змогу безкоштовно оглянути твори українського художника-експресіоніста Олекси Новаківського; ознайомитися із життєвим і творчим шляхом митця та педагога; пізнати історію будівлі, в якій розгорнуто експозицію музею.
Експозицію музею доповнено творами О. Новаківського зі збірки професора Миколи Мушинки, фотопортретами художника, його родини і друзів. Також, у вестибюлі розміщено дві інформаційні таблиці українською та англійською мовами із фотографіями про історію будівлі та діяльність Мистецької школи О. Новаківського. Адже, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського — унікальна пам’ятка історії, культури й архітектури Львова. Цю колишню віллу й творчу майстерню польського художника Яна Стики (1858–1925), витриману в неороманському стилі, у 1889–1890 роках звів відомий український будівничий Іван Левинський за проектом архітектора Юліана Захаревича. 1907 року будинок придбав великий меценат української культури, греко-католицький митрополит Андрей Шептицький і наступного року подарував його Національному музеєві (тоді — Єпархіальному Церковному музеєві). 1913 року в будинку оселився О. Новаківський, переїхавши сюди разом із дружиною Анною-Марією Пальмовською з-під Кракова на запрошення митрополита А. Шептицького. Працював художник у майстерні на другому поверсі, а жила родина з синами Ярославом і Жданом в п’яти кімнатах, розміщених поруч.
З ініціативи та за фінансової підтримки митрополита А. Шептицького в 1923–1935 роках у майстерні О. Новаківського діяла перша в Галичині українська Мистецька школа, якою керував художник. Вона швидко перетворилася в один із провідних культурних осередків Західної України міжвоєнного періоду і опинилась у полі уваги не лише талановитої молоді, а й притягувала до себе знакові постаті із середовища інтелектуальної та мистецької богеми краю.
У березні 1972 року з нагоди урочисто відзначеного ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження О. Новаківського в приміщенні майстерні митця було відкрито художньо-меморіальний музей. Піднявшись крутими сходами на другий поверх, ми потрапляємо в майстерню художника, де розгорнуто постійну експозицію музею. Тут можна оглянути основні картини митця й відчути атмосферу його творчої лабораторії, з якої відкривається прекрасний краєвид на Святоюрську гору.
Олекса Новаківський (1872–1935) — видатний український художник, педагог, одна з найяскравіших творчих особистостей в історії української культури XX століття. Живописець утверджував нову естетику національного мистецтва, синтезувавши у своїй малярській праці багаті традиції української народної формотворчості, фольклору, міфології, релігійного живопису та модерні здобутки західноєвропейського мистецтва. Його полотна вражають темпераментністю пензля, експресією барви, сміливістю й масштабністю образних задумів. У творчих пошуках художник пройшов яскравий шлях від імпресіонізму до символіко-експресивного стилю.
У 1900-х рр. Олекса Новаківський особливо зблизився з краківським лікарем Йосипом Гогульським і його дружиною Леонтиною (дівоче прізвище — Голубовська). Він портретував членів їхньої родини та заприятелював з братом Леонтини Іваном Голубовським, який тоді навчався на юридичному факультеті Ягеллонського університету. За довгі роки спілкування з О. Новаківським правник сформував доволі велику колекцію творів митця (понад 50 творів живопису й графіки). Під час Другої світової війни, емігруючи за кордон, І. Голубовський вивіз збірку до Німеччини, а після війни — у Чехію (м. Вейпрти). Колекцію успадкувала його донька Галина Голубовська (1913–1973), яка перевезла твори до Праги. Після її смерті збірку в 1970-х рр. придбав професор Микола Мушинка (м. Пряшів, Словаччина).
У травні 2016 р. професор Микола Мушинка і його дружина Магда урочисто подарували цю колекцію Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького. Відтепер низка творів із вищезгаданої збірки — частина постійної експозиції Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського. Роботи, які належать до колекції, віддзеркалюють розвиток малярського почерку художника та його ідейно-тематичних зацікавлень упродовж майже тридцяти років: від перших портретних образів і ранніх імпресіоністичних етюдів так званого могилянського періоду (1900-х) до творів 1930-х рр., коли почерк митця набув виразних рис експресіонізму, а художня поетика – ознак символістського іншомовлення.
У другій залі експозиції, в якій у 1913 – 1935 роках знаходилась творча майстерня Олекси Новаківського, а також зосереджувалась основна діяльність приватної мистецької школи художника (з 1923), представлено твори львівського періоду –– часу найбільшого розквіту таланту митця. У цих стінах художник, не залишаючись осторонь суспільно-політичних реалій і реагуючи на духовні потреби рідного народу, створює потужні за своїм ідейно-семантичним наповненням символіко-алегоричні та метафоричні композиції. Поступово його малярський почерк змінюється, письмо стає експресивнішим, мазок –– імпульсивно-нервовим, а барви яскравішають.
Уночі проти 29 серпня 1935 року О. Новаківський відійшов у вічність… 31 серпня в церкві Преображення Господнього у Львові панахиду та чин його похорону відправив єпископ-помічник Львівський Іван Бучко в супроводі крилошан. Художника поховали на Личаківському кладовищі. Прощальне слово виголосили: від Святоюрської парафії –– крилошанин Львівської капітули о.-д-р Леонтій Куницький, від учнів митця — Михайло Мороз, від Національного музею — д-р Іларіон Свєнціцький, від АНУМ — львівський мистецтвознавець, історик, видавець і публіцист д-р Микола Голубець.
А в некролозі, опублікованому в газеті «Мета», було, зокрема, сказано: «Провидіння так зарядило, що ікона “Мати Милосердя” стала останнім, незавершеним творчим завданням Олекси Новаківського. Художник відійшов у вічність, але могутня сила його мистецтва назавжди залишиться в пам’яті українців».
Ірина РІЗУН
завідувач Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського
