У листопаді 1918 р. після проголошення Західно-Української Народної Республіки у житті відомого на той час педагога, суспільно-культурного та військово-політичного діяча Івана Боберського (1873–1947) розпочався новий етап. Він не виїхав за кордон, а поринув у державне будівництво ЗУНР.
Зокрема, проявив себе як голова «Письменничого Відділу» у Державному секретаріаті військових справ ЗУНР, зайнявся створенням української військової термінології, однострою для Галицької армії, топографічних карт, редагував часопис «Вісник Державного Секретаріату Військових Справ», чимало видавав, збирав фотографії і різноманітні матеріали про українську визвольну боротьбу.
У лютому 1919 р. Іван Боберський підготував спеціальний календарик для вояків Галицької армії. У ньому він опублікував моральні настанови для українців під назвою «Українському громадянинови». Настанови укладені у дванадцять пунктів. Про сам календар Іван Боберський у своєму щоденнику за 26 лютого 1919 р. занотував наступне: «Тягар «Калєндарика» для вояків наложив я собі на карк. Закінчилась ця робота нині і тішусь, що можемо послати воякам в поле хотяй цей малий дарунок. Калєндарик малий, як воробець, величини 9 см х 14 см, 52 сторін разом із зеленими обкладинками. На обкладинках заголовок «Українець. Калєндарик 1919», окрашений посередині Тризубом. По щоденнику на 12 місяців звичайного року 1919 приходить чотири розділи і сім пісень».
Сьогодні, у час війни, моральні настанови Івана Боберського актуальні як ніколи. Квінтесенцією дванадцяти пунктів є слова: «Лишень з тим народом числиться світ, що є здоровий, розумний, сильний і багатий».
Текст публікую із збереженням мови і правопису ориґіналу.
«Українському громадянинови».
Моральні настанови Івана Боберського
«Українському громадянинови»
- Працюй. Свобода улекшує роботу. Свобода це свіжий воздух. Він не зробить сам роботи, але улекшує її. Сама робота не виросте. Не тратьте дорогого часу на пусту роботу й нарікання. Працюйте!
- Поступай законно. Свобода немислима без законів. Безправство і самоволя роблять чоловіка хабарником, крадієм, ошуканцем і грабіжником. Щоби державляни в державі почувались свобідні і безпечні, мусить кожний пильнувати порядку і зберігати прийняті в державі закони.
- Пам’ятай на свою відвічальність. Не нарікай на других. Запитай перше себе самого, чи ти все зробив, щоби був порядок. Кожний громадянин відвічає за порядки в державі.
- Дбай про карність і красу твого тіла, твоїх рухів, твоїх слів, твого одягу, твого дому, твоєї вулиці, твого села, твого міста, твоєї держави.
- Ціни свою честь і честь другого. Наколи тобі щось закидують, докажи спокійно без гніву, що закид неслушний, або прийми його до відома і справ своє поступовання. Все здавай звіт зі своєї роботи, щоб уникнути заздалегідь непорозумінь. Коли не маєш доказів, не обвинюй нікого легкодушно, сплетні є болотом життя. Уникай болота.
- Признай другому його труд. Покинь навичку виговорювати на других за їх плечима, ганити їх спосіб поступовання, обезцінювати їх роботу так лишень для розривки при обіді, між своїми а навіть між чужими. Страшна розривка.
- Простуйся. Коли говориш і пристаєш з чужинцями, думай про це, що в тій хвилі уважають тебе за частину українського народу. Твої слова, твій одяг, твоя постава, твоя чуприна, твоє поведення, твій спосіб думання є для них зразком українського світогляду.
- Ціни школу. Школа сталить і виострює найважнішу зброю чоловіка: його розум. Рільник, ремісник, купець, урядник, вояк потребують школи, щоби розуміли основно роботу та свої обов’язки в мирі і на війні.
- Стреми до поступу. Не вдоволяйся давниною. Гляди постійно, що ще дасться в твоїй хаті, в твоїй державі поправити, і поправляй. Не заснічуйся. Будь рухливий і підприємливий. Не бійся боротьби.
- Добирай робітників. Бери до громадської роботи не крикунів і хвальків та облесників, що всюди пхаються і много говорять, але гляди, чи чоловік, що його хочеш вибрати і заправити до роботи, любить працювати, чи розуміє роботу, чи совісний і словний.
- Дбай про своє майно. Лучися з другими, заробляй, щади, ставай багатим, щоб ти своїм майном зміцнив силу українського народу. Без заможности нема дійсної свободи. Чоловік без гроша напівживий.
- Гляди довкола. Пильнуй, чим другі народи зайняті. Постійно довідуйся про їх роботу, а зібрані вістки вихісновуй, щоби скріпити твоє здоров’я, твоє знання, твоє майно, твою зброю.
Лишень з тим народом числиться світ, що є здоровий, розумний, сильний і багатий.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- «Українському громадянинови». Моральні настанови Івана Боберського. З нагоди 145-ліття від дня народження / Упорядкування Андрія Сови, оформлення Романа Метельського. – Львів, 2018. – 24 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
- Українська тіловиховна традиція / гол. ред. Андрій Сова. – Львів, 2020. – Вип. 1. – 128 с.
