Відкрити для України українців діаспори, розповісти про їхню масштабну титанічну працю впродовж багатьох десятиліть, які не лише зберегли власну ідентичність, а й бути для світу голосом свого народу в часи безправ’я та бездержавності України і, врешті, допомогти усвідомити, що, об’єднавши зусилля, зумівши вибудувати партнерські взаємини, зможемо йти далі, — таку мету поставили перед собою працівники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Львівської політехніки, на чолі з Іриною Ключковською.
Мультимедійна виставка „Світовий Конґрес Українців: вчора, сьогодні, завтра“, яку МІОК підготував спеціально до 50-ліття СКУ, мандрує Україною, щоб розширювати інформаційний діапазон.
— Народження цієї виставки сприяє „зшиванню“ не лише світового українства і нашої держави, а й самої України. Адже відвідуючи різні місті Східної, Центральної, Південної України, ми починаємо глибше розуміти одні одних. Виставку вже презентували в Києві — у Верховній Раді, в освітніх та культурних центрах Дніпра, Запоріжжя, Полтави. Кожна поїздка має дуже добрий резонанс. Ми вже отримали запрошення на постійне експонування цієї виставки в цих містах, зокрема в Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського просили залишити експозицію на два місяці, — розповіла Ірина Ключковська.
Цільова аудиторія виставки — молодь. Як зазначили співробітники МІОК — заступник директора Андрій Яців, Оксана Кв’ятковська та Юрій Марусик, їх приємно вразила зацікавленість студентів цим проектом, особливо в Запоріжжі, де захід відбувся за сприяння Інституту журналістики та масової комунікації Класичного приватного університету. Важливою складовою презентації в цьому місті стало представлення унікального проекту цього інституту — Електронної бібліотеки Diasporiana, метою якого є збереження та поширення інтелектуальної спадщини української еміграції.
Крім просвітницької роботи МІОК виконує ще й іміджеву, бо всюди наголошує, що є структурним підрозділом Національного університету „Львівська політехніка“, де розуміють важливість співпраці з українством цілого світу.
— Навесні повеземо виставку в Харків, Миколаїв, Херсон і, за можливості, в прифронтову Луганщину. Зараз частина виставки перебуває на конференції в Брюсселі, куди з’їжджається представники українських громад із Європи. Також електронні варіанти нашої експозиції є в багатьох країнах Європи, зокрема в Мадриді, Афінах Лісабоні, — додав Андрій Яців.
Ще один напрям, над яким працюють у МІОК — це викорінення стереотипного сприйняття українських діаспорян. Тут переконані, що мусить відбутися інтеграція знань про українську діаспору, її здобутки в історії, культурі в освітній процес, бо це справді грандіозний пласт напрацювань.
— Дуже важливо, що зараз крок за кроком відкриваємо для себе незнані імена видатних українців із діаспори, повертаючи їхню славу на рідні землі. Надзвичайно важливо, щоб у нас була співпраці на засадах партнерства. Адже ті проекти, над якими спільно працюємо — найуспішніші. Добрим прикладом є інформування світу про Голодомор 1932-33 років в Україні. Тепер щораз більше країн визнають, що це був геноцид нашого народу. Та й, як говорить науковиця Оксана Пахльовська, без культурної інтеграції не може відбутися економічна. Тому так важливо, щоб у нашій країні з’явилася інституція, яка б популяризувала Україну за прикладом Інститут ім. Гете в Німеччині, Альянс Франсез у Франції та багато інших. Адже в нас є що показати світові, є про що розповісти, — додала Ірина Михайлівна.
Нещодавно, на запрошення міністра освіти і науки України, Ірина Ключковська взяла участь у нараді щодо запровадженням сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної. Обговорення відбувалося під головуванням Віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, її заступника Юрія Рашкевича, представників МЗС, НАН України тощо.
Свідченням потрібності цієї роботи став і нещодавній семінар, приурочений до Дня української мови і писемності, за участі викладача курсів української мови в Білорусі Єгора Дзьобика. Гість розповів про труднощі, які доводиться йому долати, а також наголосив, що саме напрацювання МІОК — спеціальні підручники „Крок до України“, допомагають йому розвивати курси та зрозуміліше викладати. Цікаво було дізнатися, що в Білорусі найчастіше хочуть вивчати українську мову не лише вихідні з України, а й ті, хто фанатіє від пісень гурту „Океан Ельзи“
Наталія ПАВЛИШИН
