Сьогодні мова піде про польського художника, гравера, ілюстратора і бібліотекаря Каєтана Вінцента Келісінського, котрий побувавши у Східній Галичині, зокрема у Львові, став автором офортів, виконаних за власними малюнками з зображенням сцен з життя міста, українського села, народних типів, пейзажів, української народної дерев’яної архітектури.
Народився художник 7 серпня 1808 р. в Мероніцах у сім’ї судового виконавця. У 1828 р. закінчив гімназію в Пінчові, де отримав перші уроки рисунку від професора А.Висоцького, котрий викладав математику в цьому ж навчальному закладі.
У 1829-1830 рр. студіює геодезію та архітектуру у Варшавському університеті, а також з запалом навчається рисунку під керівництвом відомого польського художника-графіка Яна Піварського, з котрим згодом залишається у дружніх стосунках.
Своє навчання Келісінський припиняє після початку Листопадового повстання (1830-1831 рр.), в якому брав участь у званні підпоручника. Після придушення повстання не зміг повернутися до Варшави, деякий час жив у Кракові, в 1834-1839 рр. був зберігачем колекції Г. Павліковського в Медиці. У 1839 році працював бібліотекарем у Титуса Дзялинского в місті Курник. Як доглядач бібліотеки був автором перших своїх каталогів. Також працював на реконструкції замку і саду в Курнику.
У 1848 р. в якості капітана бере участь у повстанні, під час якого був поранений. Після короткого перебування у в’язниці, Келісінський, влітку 1848 року, повернувся до праці в Курник.
Планував видати у 1848 р. серію офортів із зображенням давнього одягу краю, зібраних на підставі автентичних рисунків чи давніх олійних творів, але через півроку після повернення раптово помер.
Келісінський був творцем багатьох гравюр і малюнків, присвячених фольклору, життя польських сіл і міст, пам’ятників, ландшафтів. Найчастіше він працював у техніці офорту, беручи за основу власні рисунки. Не маючи мистецької освіти упродовж всього життя вдосконалював свою фахову майстерність.
Сферами його захоплень були історія, пам’ятки мистецтва, етнографія, нумізматика та геральдика. В 30-ті роки ХІХ ст. він виконав ряд гравюр із зображенням дерев’яних церков, які дають уявлення про їхній тодішній вигляд.
Зокрема, у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника зберігаються гравюри із зображеннями авторства Келісінського: дерев’яної церкви в селі Старява (Мостиський район, Львівщина); церкви Преображення Господнього в містечку Сасів (біля Золочева, Львівщина); церкви Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, збудованої 1749 р. в с. Шегині (Мостиський район, Львівщина); церкви Святого Миколи кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. в селі Буцові, в прикордонному з Польщею.
Під час перебування у Східній Галичині, зокрема у Львові, виконав низку краєвидів та розробив екслібриси для місцевих колекціонерів. У збірці Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка зберігаються екслібриси Алєксандра Батовського, Юзефа Каласанти та Володимира Дідушицьких виконані Келісінським .
Частина робіт художника зберігається у Львівській галереї мистецтв та Науковій бібліотеці імені Стефаника.
Софія Легін
Джерела:
- http://art.lviv-online.com/
- http://kupobraz.blox.pl/
- Orańska Józefa. Kajetan Wincenty Kielisiński w świetle dokumentów i prac w zbiorach kórnickich. Pamiętnik Biblioteki Kórnickiej 4, 130-152
- Фільварків Дарія. Українська дерев’яна сакральна архітектура в графічних фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника
- Кіт Наталія. Поляки – власники екслібрисів ХІХ ст. (на матеріалах Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка) / Вісник Львівського університету. Серія книгозн. бібліот. інф. технолог. 2010. Вип.5. С. 52-64
- https://polona.pl/
дякую. цікаво!