У місті Борислав, що на Львівщині, місцевий мешканець Сергій Силантьєв відкрив музей просто неба. Чоловік у себе на подвір’ї збирає двохсотлітні хати, готує каву на “Нафтусі” — із власної криниці.
Більше про музей просто неба дізнавалося Суспільне.
Понад дві тисячі експонатів — від посуду та коробок з-під цукерок до народних строїв та перших печей та кавоварок — усе це Сергій Силантьєв збирав упродовж 20 років, відколи почав цікавитись старовиною.
“Така кава — єдина в Бориславі. Всюди є різні кави, але на “Нафтусі нема”. А тут є. Особливого рецепту немає. Як хтось прийде зі сходу України і скаже, чи я роблю каву по-польськи? Як то — по-польськи? Сипану каву”, — розповідає Сергій Силантьєв.
У центрі Борислава чоловік облаштував музей під відкритим небом. На його подвір’ї, окрім криниці з “Нафтусею”, є три старовинні дерев’яні хати, в одній з яких живе сам господар, та комора.
“Мініскансен почався з однієї хати, тобто з моєї житлової теперішньої хати — вона з 1803 року, дуже стара, перекрита ще смерековою драницею оригінальною”, — говорить чоловік.
В іншій хаті — 1850 року, яку перевіз сюди з Івано-Франківщини, господар відтворив інтер’єр сільського магазину, де зібрав речі переважно 30 років ХХ століття.
“Я маю тут каву з 1926 року, нерозпакована. Її знайшли на стриху, запаси ще передвоєнні. Сто років каві — запакована, оригінальна і ще навіть пахне”, — говорить Сергій Силантьєв.
Як розповідає чоловік, колись при магазинах робили морозиво. Він показує спеціальну машинку, яку обкладали льодом, наливали туди вершки і крутили ручку. Так і виходило морозиво.
“Є також такий предмет як перша електрична духовка 1930 року. Це є прототип нашої духовки електричної. То є перша запатентована м’ясорубка, котра м’ясо не молола, а рубала його. І тут є такі цікавинки, як пательні для смаження кави”, — розповідає чоловік.
Усі свої хати, аби довше зберігалася покрівля, господар обробляє тутешньою нафтою, яку бере з джерела, що розташовується вище його хати. І таких джерел у Бориславі, каже Сергій, чимало, адже місто розташоване на нафтовому родовищі. Проте його скарб — це його музей. Старовинні речі Сергій збирає уже 20 років. У його колекції — понад 2 тисячі експонатів.
Володимир ПІНЯЖКО
