Одна із затишних вулиць Львова носить ім’я видатного українського композитора Станіслава Людкевича (1879-1979). Вона розмістилася між гамірним Стрийським ринком і не менш галасливою середньою школою № 28, але зберігає не властиву для міста тишу: тут майже не чутно гуркоту автомобілів (сходи, що розділяють вулицю, унеможливили рух транспорту), зате хори пташок лунають тут від ранку до вечора, а спритні білки мають де пострибати, бо невеликі дворики перед будинками і подвір’я особняків рясно засаджені кущами і деревами…
Постать Станіслава Людкевича (1879-1979) займає визначне місце в історії української музики. Немає такої ділянки в музичному житті Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., де б не виявив себе Станіслав Людкевич. Його композиторська творчість стала поворотним пунктом від аматорства до професіоналізму в музичній культурі Галичини. С. Людкевич створив високомистецькі композиції у різних жанрах – від вокальної та інструментальної мініатюри до опери. А найяскравіше його талант розкрився в монументальній кантаті-симфонії “Кавказ” на текст Т. Шевченка – творі, в якому втілено не лише професійні, але й патріотичні якості митця, творі, який став символом незламності українського духу.
Поряд з композиторською творчістю Людкевич багато часу присвятив музикознавству, музичній критиці, фольклористиці і педагогічній діяльності. В молоді роки він часто виступав як виконавець: піаніст, співак і понад сорок років як диригент.
Ім’я композитора С. Людкевича вулиця отримала у 1981 р., а до того називалася Військовою. Саме з вул. Військовою Людкевича пов’язувало чверть століття. З чого все починалося… Про це згадує вдова композитора, п. Зеновія Штундер: “1954 рік почався для родини Людкевича дуже сумно – 14 січня помер чоловік Олени Людкевич інженер Дмитро Кашубинський. Сестра композитора залишається тепер сама на окраїні міста. На Людкевича спадає ще більший обов’язок опікуватися сестрою. Тоді він вирішив збудувати дім і взяти сестру до себе. Дім почали будувати в 1955 році на вулиці Військовій, будова тривала довго, закінчили її у 1961 році. Так до численних професійних долучаються ще й інші турботи й обов’язки – родинні”.
Зразу після смерті С. Людкевича на початку 1980х рр. звучали пропозиції музичної громадської Львова відкрити музей в домі композитора. Проте однією з основних умов створення музею було переселення вдови композитора в інше помешкання, на, що, звісно, Зеновія Костянтинівна не могла погодитися. Вона добре усвідомлювала, що залишивши в ті часи без догляду архів композитора, вона не зможе забезпечити його збереження. У своїх спогадах про С. Людкевича п. Штундер пише, що за Людкевичем пильно стежили, якісь невідомі люди намагалися проникнути в помешкання, представники влади вимагали від композитора передати його особистий архів у державну власність. Незважаючи на вимоги з боку партійних і владних структур, Станіслав Людкевич заповів усе своє майно і архів своїй дружині – Зеновії Штундер.
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької, єдиний у Львові музей музичного профілю, виступив з ініціативою розмістити меморіальний музей композитора на другому поверсі його дому, а перший – залишити за З. Штундер. З цією метою Зеновія Костянтинівна передала Музею Соломії Крушельницької частину успадкованого нею будинку. Її прийняли на посаду старшого наукового співробітника сектора Музею Соломії Крушельницької – Меморіального музею Станіслава Людкевича. Таким чином, Зеновія Штундер залишилися у своєму домі і як господиня, і як музейний працівник.
Джерела
- Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. І (1879-1939) / Зеновія Штундер. – Львів : ПП “БІНАР”, 2005. – 635 с., іл.
- Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. ІІ (1939-1979 / Зеновія Штундер. – Львів ; Жовква: Місіонер, 2009. – 360 с., іл.
- Штундер З. Станіслав Людкевич (1879-1979) / Зеновія Штундер // Митці Львівщини : календар знамен. і пам’ят. дат на 2004 р. / ЛОУНБ, Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові ; упоряд.: Н. Письменна, О. Галевич. – Львів, 2004. – С. 22-27.
Роксоляна ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
