Однією з найвідоміших і найбільш вражаючих пам’яток Львова є каплиця Боїмів. Вона збудована над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів і є перлиною не лише української, але й європейської архітектури. Проте однією з найцікавіших сторін цієї будівлі є написи, які органічно вписуються в її ансамбль. Здебільшого непомітні для сучасного ока, для людини минулих епох вони несли вагоме символічне навантаження та були вагомим нагадуванням про вічне. Пропонуємо вам дізнатись, що ж написано у каплиці одного з найбільш шанованих львівських родів.
Усипальницю для родини замовив і розпочав зводити Георгій (Юрій) Боїм, львівський купець, один з найбагатших міщан Львова XVI–XVII століття, патрицій, райця магістрату, бургомістр а завершував його син Павло Боїм. Каплицю було побудовано на території тогочасного міського цвинтаря, поблизу Латинського собору (археологи і до наших днів періодично знаходять давні поховання у цьому районі). Автором проекту найімовірніше був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер. У другій половині XVIII століття поховання з каплиці Боїмів перенесені на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передали до Латинського собору. У наші дні вона є музеєм, відвідування якого доступне всім охочим.
На куполі знаходиться статуя, що зображає Христа в Гетсиманському саду. Хоч ця тематика широко представлена в живописі, у скульптурі вона вкрай рідкісна. Фасадна стіна каплиці вкрита різьбою і написами на тему Страстей Господніх. Внутрішнє оздоблення каплиці також є для нас надзвичайно цікавим джерелом вкритим написами на біблійну тематику. Під куполом міститься напис “O vos omnes qui transitis per viam attendite et videte si est dolor sicut dolor meus. Tren. I”. Це фраза з Старого Завіту, цитата з Плачу Єремії: “Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? Плач Єремії 1.12” (Тут і далі переклади з латинської подаються в редакції А. Содомори та М. Домбровського).
На фасаді ми бачимо Св. Петра, а над ним напис: “Morte turpissima condemnemus/ eum sapi I” – “Засудімо його на смерть ганебну” (Кн. Мудрості 2.20).
Наступними йдуть фрази, які описують страждання Христа – “Foderunt manus meos et pedes meos/ DA Psal. XXI” – “Прокололи вони мої руки та ноги мої (Псал. 22 (21). 17)” та “Corpus meum dedi percucientibus et genas vellentibus/ Esai. L” – “Підставив я спину свою тим, хто б’є, а щоки свої щипачам (Ісаї 50.6)”.
“Mittamus lignum in panem eius. Et eradamus eum de terra viventium /Ier: XI” – “Понищимо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім» (Єремії 11.19)”. “Et post hebdomadas LXII occidetur Christus /DAN. IX” – “I по 62 тижнях буде погублений месія (Даниїла 9.26)”.
Над входом розміщено написи “Et appenderunt mercedem meam XXX argenteos /Zach XI” – “І вони мою платню відважили тридцять срібняків” (Захарії 11.12). “In Virga percutien[t] maxillam ivdicis /Mich. V.” – “Тростиною б’ють по щоці суддю (Міхея 4.14)”.
Над фігурою Святого Павла міститься напис: “Et dicent non est Rex Noster /Ose X” – “І скажуть вони: нема в нас Царя (Осії 10.3)”.
Усередині можна побачити латинський текст 12 постулатів так званого апостольського символу віри (“Вірую в єдиного Бога Отця…”).
Над світловим ліхтарем розміщена верхня частина купола, прикрашена вісьмома барельєфами ангелів. Вони тримають у руках пергаменти з цитатою із латинської літургії: “Gloria in excelsis Deo et pax hominibus bonae voluntatis” – “Слава во вишніх Богу і мир людям доброї волі”.
Доповненням до сюжету “Поклоніння агнцеві” у інтер’єрі каплиці є чотири жіночих фігури, що уособлюють Справедливість (Justicia), Любов (Charitas), Терпіння (Paciencia) і Віру (Fides).
У заглибленнях куполу п’ятеро ангелів тримають частини фрази з Одкровення Іоана Богослова: “Sanctus sanctus sanctus Dominus Deus” – “Свят, свят, свят Господь Бог”.
“Ecce Agnus Dei ecce qui to [lli]t peccata mundi” – “Ось Агнець Божий, ось той, що на сeбе гріхи світу бере”.
“Haurietis agnam in gaudio de fontibus salvatoris” – “І ви в радості будете черпати вівцю (воду) з джерел Спасителя!”.
Останніми таємничими написами, які бачить більшість львів’ян, є написи на портретах на східному фасаді каплиці. ”Georgius Boim consul Leopol[iensis] capellae istitus fundator. An[no]:1617” – “Георгій Боїм, львівський райця, фундатор цієї каплиці. Року: 1617.” “Hedugis de Nisnious Boim” – “Ядвіґа з Нижньовських Боїм”.
Отож у черговий раз проходячи повз дану пам’ятку, згадайте про Боїмів, які подарували Львову одну з його найчарівніших сакральних будівель та про сенс, який був вкладений сучасниками в її оздоблення і який з часом став призабутим та все більш і більш примарним для нас.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
- Каплиця Боїмів (Режим доступу: http://leopoli.ho.ua/boim.htm).
