Захоплюючись багатьма львівськими (і не лише) храмами спорудженими у ранньомодерну епоху, і більшість львів’ян і гостей міста звертають увагу на майстерні розписи інтер’єру цих споруд. Проте часто, мало хто з них здогадується про авторство цих робіт. Серед львівських малярів XVIII століття особливо виділяється постать Станіслава Строїнського. Його творчий доробок вражає: розписи бернардинського костелу, Латинської катедри, костелу кларисок, палацу архієпископів, палацу Любомирських у Львові, храмів у Підкамені, Тернополі, Дрогобичі. Отож пропонуємо вам поглянути сьогодні на віхи життя і творчості цієї непересічної людини.
Народився Станіслав приблизно у 1719 році у Львові. Уже у 16-ліньому віці він розпочав вивчати своє майбутнє творче ремесло. Втім, не до кінця залишається з’ясованим саме місце його навчання. Дослідники припускають, що він міг бути учнем Франциска та Себастьяна Екштайнів, або ченця-бернардинця Бенедикта Мазуркевича. У 1745 році, Станіслав вийшов із львівського малярського цеху. У 1759 році він отримав статус Маляра Його Королівської Величності, а 1764 року — право носити шпагу. 1765 рік стає вершиною його кар’єри, він отримує посаду королівського секретаря. Архівні матеріали зберегли для нас скарги львівського малярського цеху на Строїнського, які датуються 1751 і 1771 роками. У Львові від 1783 року Строїнський жив у будинку № 39 на площі Ринок.
Дещо відомо нам і про особисте життя Станіслава Строїнського. Так, він був одружений тричі. Старший син від його першого шлюбу – Антоній, також став живописцем, зокрема, здобув освіту в академії св. Луки в Римі. Помер 1820 року. Станіслав Строїнський мав молодшого брата Мартина, який також був маляром. Художником був і його зять Юзеф Хойницький, відомий зокрема своїми розписами у Латинському катедральному соборі Львова.
У 1746 році, Строїнський ймовірно виконав розписи костелу бернардинського монастиря у Львові. Ще однією спорудою де він гіпотетично працював, цього разу поряд зі своїм братом Мартином, вважається Латинський кафедральний собор.
Ним було здійснено розписи костелу Марії Сніжної, які не збереглися до нашого часу. Роботи тривали у 1750-1751 роках. Приблизно в цей же час храм було наново ґрунтовно переоснащено: встановлено шість вівтарів, лави каноніків, прелатів і вірян, сповідальниця — усе оздоблення у стилі бароко.
У 1760-ті, Строїнський створив фрески костелу кларисок у Львові, деякі з яких ми можемо побачити і сьогодні. Ним було виконано зображення на теми Старого і Нового Завіту, та сцени з життя святих кларисок. За час використання костелу під склад у ХІХ столітті, фресковий живопис південної стіни був знищений.
Цим же часом датуються розписи палацу архієпископів на Площі Ринок, 9 у Львові.
Розписи домініканського костелу в Тернополі.
Розписи в палаці Любомирських у Львові у 1760-х роках.
На замовлення Франциски Жевуської 1774 року оздобив фресковим живописом салон, плафони покоїв та передпокоїв кам’яниці на площі Ринок, 3.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Строїнський Станіслав // Художники України: енциклопедичний довідник. Вип. 1 / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. — Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 528.
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів : Центр Європи, 2004.
- Музей скульптури ІВАНА ГЕОРГІЯ ПІНЗЕЛЯ (http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/lw/lviv/museums/pinzel;print/)
- Фесенко Д. В. Монументальне малярство XVIIІ ст. Галичини в контексті українсько-західноєвропейських мистецьких зв’язків: іконографія та стилістика. ( http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2009/09fdvzis.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1)
