Сьогодні, мало хто з львів’ян зможе згадати ім’я свого славетного земляка, одного з найбільш оригінальних львівських скульпторів ХІХ століття – Тадеуша Баронча. Ця непересічна для свого часу творча особистість, сьогодні фактично забута, тож пропонуємо вам поглянути на життєвий шлях цієї творчої та активної людини.
Народився Тадеуш у Львові, у родині вірменина Якуба Баронча — власника готелю «Краківського». Барончі – розповсюджене прізвище серед вірмен Східної Галичини та Румунії. До роду Барончів належали відомі діячі Церкви (зокрема, знаний історик галицьких вірмен Садок Баронч (1814–1892). Тадеуш Баронч походив із вірмен, що найімовірніше переселилися до Львова з Бессарабії в середині ХІХ століття. Він навчався у школі кадетів у Гайнбурзі, після чого відвідував реальну школу у Львові. Мистецьку освіту Тадеуш почав здобувати у Краківській школі мистецтв у 1868–1869 роках. Після цього він вирушає до Мюнхена, де стає учнем Макса Віндмана у Академії мистецтв, де він перебуває у 1869–1871 рр. Наступною на його шляху стає Флоренція, де він вдосконалює своє мистецтво ц майстерні Августо Рівальто. До Львова Тадеуш повертається у 1876 році.
Дослідники відзначають, що більша частина його творчого життя, минула в добу історизму. Відповідно, можна сказати, що його твори є своєрідним синтезом мюнхенської і віденської скульптурних шкіл. Тадеуш від 1870-х років мав майстерню у готелі «Краківському» (який належав його батькові) на пл. Бернардинській (сьогодні площа Соборна). Ранні роботи Баронча відносять до пізнього романтизму (до 1875) більш пізні — до реалізму, неоренесансу і необароко. Баронч прославився також своїм конфліктом з іншим видатним львівським скульптором – Леонардо Марконі.
Серед творінь Баронча:
Скульптури на фасаді гімназії ім. Франца Йосифа I на вул. Баторія 5, нинішній Князя Романа (1876).
Також цікавою була історія скульптурного портрету Тараса Шевченка, який у 1877 Баронч подарував товариству імені Тараса Шевченка у Львові і дозволив робити з нього копії та репродукції для продажу, для того щоб зібрати кошти на пам’ятник поетові.
Бронзовий пам’ятник Янові III Собеському у Львові (1898). Виготовлення пам’ятника супроводжував скандал, який розгорівся через вимоги Леонарда Марконі оголосити відкритий конкурс проектів. Зрпештою замовлення дісталось Барончу. Пам’ятник було урочисто відкрито 20 листопада 1898 року на Гетьманських Валах (нині Проспект Свободи). Від 1953 року він знаходиться в Гданську.
Скульптури «Алегорія Комедії», а також статуї муз — Мельпомени і Талії на фасаді Міського театру у Львові.
Могильний камінь Юліану Костянтину Ордону (1884–1886, виготовлений разом з Юліаном Марковським).
Помер Тадеуш у Львові 12 березня 1905 на 56 році життя. Похований на Личаківському цвинтарі, як і його батько, на полі №59. Після смерті скульптора його брат Роман подарував частину його робіт Міській галереї (тепер – Львівська галерея мистецтв), а частину – в бібліотеку Оссолінських. У 1940 р. під час націоналізації приватних мистецьких збірок художня збірка Оссолінських була передана до галереї, де нині зберігається 48 скульптурних та 1 живописна робота скульптора. Крім того, в збірці галереї є 3 портрети із зображенням Тадеуша Баронча роботи живописців Тітуса Пілецького, Станіслава Дембіцького та Яцека Мальчевського. Тож віддаваймо іноді шану і Тадеушу Барончу, одному з найбільш славних львівських скульпторів ХІХ століття.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Баронч Тадеуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 184.
- Баронч Тадеуш. (Режим доступу: http://ru.hayazg.info/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%87_%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88).
