“Майбутня колиска поліграфістів”, або Міська народна школа імені Станіслава Сташиця

1510
"Майбутня колиска поліграфістів", або Міська народна школа імені Станіслава Сташиця

Наприкінці ХІХ  школи у Львові були переповненими, недостатньою була й кількість шкільних приміщень. З 1867 по 1918 рік у Галичині існувала Крайова шкільна рада, яка не виконувала поставлених перед нею завдань. Безграмотність повністю не була ліквідованою, як і не покращувалась якість навчання у початкових та середніх класах.

У 1890 році Міська рада Львова постановила відкрити новий навчальний заклад — Міську народну школу імені Станіслава Сташиця — польського громадського і освітнього діяча, публіциста й філософа. Спочатку школа знаходилась в орендованих приміщеннях на вулиці Костюшка, 6. Викладали в школі 8 вчителів включно з директором Августом Завадським, учнів було 158.

Міська народна школа імені Станіслава Сташиця. Фото: <a href="https://www.facebook.com/uadlv/photos/a.156889341354504.1073741828.155980968112008/156887238021381/?type=3&theater">https://www.facebook.com/uadlv</a>
Міська народна школа імені Станіслава Сташиця. Фото: https://www.facebook.com/uadlv

Через збільшення кількості учнів виникла потреба в спорудженні нової будівлі для школи. В 1891 за проектом львівського архітектора Юліуша Гохбергера на вулиці Скарбківській, 45 (тепер вулиця Лесі Українки) збудували навчальний заклад, у якому навчалося вже 357 учнів.

Саме Юліуш Гохбергер спроектував теперішню будівлю головного корпусу Львівського університету, проявивши себе як надзвичайно талановитий архітектор.

Будівля Міської школи схожа на трикутник з невеликим внутрішнім двором. Одне крило школи знаходиться по вулиці Лесі Українки, інше — вздовж площі Данила Галицького. Фасади декоровані у стилі італійського неоренесансу — однієї з поширених форм архітектурної еклектики XIX століття, яка відтворювала зовнішні архітектурні рішення часів Відродження.

Зі сторони вулиці Підвальної на фасаді будинку над одним із входів встановлена пам’ятна дошка, присвячена відкриттю школи. На ній польською мовою написане наступне: «За правління цісаря Франца Йосифа І  ґміна міста Львова під патронатом свого президента Едмунда Мохнацького будинок цей для використання та добра школярів звела в 1891 році»

Після ІІ Світової війни будинок став одним із корпусів Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова, який у 1994 перейменували в Українську академію друкарства.

Тепер у будинку, який має подвійний номер —  вул. Підвальна, 17 та Лесі Українки, 45, навчають майбутніх фахівців з видавничої справи та поліграфії.

Анастасія ПАТЕР

Джерела:

  1. https://uk.wikipedia.org/wiki
  2.  http://pravoznavec.com.ua/period/article/18363/%D5

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.