Одним з найвідоміших філософів та вчених народжених у Львові та пов’язаних з ним був Ян Лукашевич. Представник львівсько-варшавської школи, знаний для свого часу логік і дослідник Арістотеля, він залишив помітний вклад у європейську філософію, а ціла низка його ідей та відкриттів використовується і сьогодні. Отож Ян Лукашевич, хто він?
Ян народився у Львові 21 грудня 1878 року виріс у Львові у сім’ї Павла і Леопольдіни Лукашевичів, та був єдиною дитиною в родині. Після закінчення гімназії у 1897 році він записався на філософський факультет Львівського університету, де крім філософії вивчав математику і фактично з перших років навчання став учнем знаного філософа Казимира Твардовського.
У 1902 році він отримав ступінь доктора філософії, а у 1905 році отримав урядову стипендію для продовження своїх філософських студій у Берлінському Гумбольдтівському університеті і у Лувенському університеті в Бельгії. Зрештою, Лукашевич габілітувався у тому ж Львівському університету і з 1906 року він працював екстраординарним професором університету. Він викладав тут до початку Першої світової війни. У 1915 році, Лукашевича був запрошений для читання лекцій до Варшавського університету, де він згодом і осів.
У 1919 році Лукашевич приймає пропозицію І. Падеревського і стає міністром освіти і релігійних вірувань у його уряді. Втім, займав він цю посаду недовго – до 1920 року. З 1920 до 1939 року він знову був професором Варшавського університету. Двічі, протягом цього часу він обирався ректором цього провідного навчального закладу міжвоєнної та й сучасної Польщі. Прикметно, що він не пориває зв’язків з Львівським університетом, де все ще працював і творив свою школу Твардовський. З огляду на його вагому діяльність, у 1937 році, його було обрано дійсним членом Польської академії наук. Не полишає він зв’язків і зі Львовом – у 1939 році, на місцевих виборах, його обирають до Ради міста Львова.
Лукашевич розробив оригінальну мову для формалізації логічних виразів (так звана безкінечна символіка Лукашевича). Після німецько-радянської окупації Польщі у 1939 році, він опинився у німецькій зоні окупації. Він намагався виїхати до нейтральної Швейцарії, але не отримав дозволу від німецької влади. Все ж, влітку 1944, коли Червона армія наближалась все ближче і ближче до Варшави і було очевидним, що місто буде охоплене жорстокими боями, йому вдалося з родиною виїхати до Мюнстера, де він перебував до кінця війни. У 1945, він емігрував до Ірландії, де до смерті працював в Королівському коледжі Дубліна.
У 2008 році Польське Суспільство обробки інформації створило премію Яна Лукашевичанею нагороджуються найбільш інноваційні польські ІТ-компанії. Сучасні роботи по логіці Арістотеля спираються на традицію, започатковану в 1951 році створенням Лукашевичем революційної парадигми. Лукашевич досі вважається одним з найбільш важливих істориків логіки.
“Арістотель загруз у протиріччях, досліджуючи самі принципи протиріч”. Лукашевич присвятив значну частину своєї творчості цій проблематиці. “Неправильно вважати, що логіка це наука про закони мислення. Досліджувати, як ми дійсно мислимо чи як маємо думати – це не предмет логіки”. Метою логічних студій Лукашевич вважав першочергово розробку точних методів аналізу філософських роздумів. Такі методи повині були забепечити конструктивність і однозначність понять, якими оперувала філософія, що, на його думку, могло наблизити філософію до науки. Проте як сам Лукашевич написав у 1918 році, головна проблема, яка займала його, це “боротьба за звільнення людського духу”. Для цього він хотів створити нову систему логіки. У 1920 році, створення трьохзначної системи логіки приносить філософу світову славу. Після від’їзду до Ірландії, він більше ніколи не бачив рідного Львова. Сьогодні, відсутні навіть україномовні переклади праць Лукашевича, не кажучи вже про якесь вшанування місць пов’язаних з його життям. То ж пам’ятаймо про нього, вшановуючи львів’янина, вченого світової слави, хоча б своєю пам’яттю.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
1. Jan Łukasiewicz (https://plato.stanford.edu/entries/lukasiewicz/)
2. Jan Łukasiewicz (http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Lukasiewicz.html)
