Як президент США Джон Кеннеді, так і син японського імператора Хірохіто, жодного разу не були у Львові, але з містом все-одно пов’язані. Якщо ти не йдеш до Львова, то Львів йде до тебе! Так і сталось в випадку цих двох осіб, до яких Львів прийшов в особі художника, графіка і кераміста Якова Гніздовського, а також, через посередництво його творів, якими захоплюється весь світ.
Яків Гніздовський – це митець зі світовим іменем. Його твори зберігаються у Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Вашингтона, збірці Нельсона Рокфеллера, а також багатьох інших приватних збірках та музеях світу. У 1961 – 1963 роках, його картини “Зимовий пейзаж” і “Соняшник” прикрашали кабінет президента США, Джона Кеннеді, у Білому Домі.
Митець вважається одним з наймайстерніших графіків світу. Куратор відділу графіки бібліотеки Гарвардського університету Пітер Вік називав ксилографію Якова Гніздовського “одним з найбільших і найоригінальніших здійснень в американському графічному мистецтві за останні тридцять років”.
Яків Гніздовський, який народився 1915 року у с. Пилипче на Тернопільщині, не вважав себе емігрантом, а лише “туристом, що не завжди з власної волі переїжджає з країни в країну”. Мандрівок та переїздів в біографії митця і справді було багато, хоч і не всі з них були вимушені.
Зі Львовом Гніздовський пов’язаний першими кроками в мистецькій сфері, першими маленькими перемогами, але також і першими серйозними випробуваннями. Тут він навчався в духовній семінарії. З розповідей доньки художника, Марії Яківни, відомо, що тоді в гуртожитку він жив в одній кімнаті зі студентами-підпільниками з ОУН. Через це, його затримала польська поліція під час одного з обшуків. Це трапилось навесні 1934 року. Офіційна причина: в кімнаті було знайдено агітаційні листівки.
Гніздовський заперечував свою причетність до розповсюдження листівок і володіння ними, але проблем з законом уникнути не вдалося. На суді, який тривав з цього приводу, Гніздовський мав блокнот і постійно щось занотовував. Коли його попросили показати записи, виявилось, що за час засідання він встиг намалювати всіх присутніх. З митця зняли звинувачення, зрозумівши, що для нього на першому місці стоїть мистецтво.
Крім цього інциденту, Львів для Гніздовського асоціюється і з іншими моментами. Тут він вступив до молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців. Також тоді карикатурист Едуард Козак залучив його до ілюстрування місцевої газети “Новий час” та журналу “Комар”. В той час, молодого майстра помітив Андрей Шептицький і виділив йому стипендію для продовження навчання у Варшаві.
У 1938 році митець розпочав навчання у Варшавській академії мистецтв. Вивчав там живопис та графіку. Початок Другої світової війни змусив його перевестися до Загребської академії мистецтв, що в Хорватії. З Загребу виїхав у 1944 році, опинившись у таборі для переміщених осіб, поблизу Мюнхена, де пробув довгі 5 років. Свої враження від цього періоду життя художник передав у картині 1948 року “Переміщені особи”.
Зрештою, у 1949 році художник переїхав до США, де поселився у місті Сент-Пол (Міннесота). На початках, працював дизайнером у рекламній фірмі. У 1950 році, на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтва, за дереворит “Кущ” йому була присуджена друга премія. З цього розпочалось підкорення українцем американської публіки. У 1954 році відбулась його перша персональна виставка в США. По тому, Асоціація Американських Митців у Нью-Йорку закупила 220 творів Гніздовського.
У своїй роботі Гніздовський використовував різні матеріали, а дуже часто і підручні. Життєва скрута інколи вимушувала вдаватись до залучення матеріалів, про які ніхто і подумати не міг. Але це додавало творам Гніздовського оригінальності і авторського стилю. Ось так митець згадує про початки своєї праці: “Я не мав ні відповідного місця до праці, ні засобів придбати матеріал. Мусив установити ієрархію важливости для речей. Фарби повинен мати: це головне…Льняне полотно я замінив на старий мішок”. Це вже згодом, коли його праці стали відомими, Гніздовський почав використовувати ширший асортимент матеріалів і засобів. Загалом, для його робіт, характерним є використання дерева вишні, груші, а також буку та яблуні. Відтиски він робив на японському папері васі. Зображував переважно рослини та тварин.
У 1954 році Гніздовський отримав американське громадянство. При цьому, митець ніколи не відрікався своєї української ідентичності.
Тривалий час про нього взагалі нічого не знали на батьківщині. І це попри те, що Гніздовський став всесвітньо відомим митцем, а його виставки відбувались у країнах Африки, на Близькому Сході, у Великобританії, Західній Німеччині, Чехословаччині, Японії, в країнах Латинської Америки. У листопаді 1975 року виставку Гніздовського у Токіо відвідав особисто син японського імператора Хірохіто.
Про творчість Гніздовського зроблено документальний фільм: “Вівці в деревориті”, який одержав нагороду на кінофестивалі в Нью-Йорку.
Помер художник у 1985 році в Нью-Йорку. Був похований у колумбарії Собору Іоанна Богослова. У 2005 році відбулося перепоховання урни з його прахом на Личаківському цвинтарі у Львові.
На честь видатного українця зі світовим іменем, у Львові названо одну з вулиць на Левандівці.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Безсмертний-Анзіміров А. Яків Гніздовський // День, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/yakiv-gnizdovskij.html
- Гніздовський Я. Малюнки. Графіка. Кераміка. Статті. – Нью-Йорк: Пролог, 1967. – С. 7 – 46.
- Гніздовський Я. Пробуджена царівна // Бібліотека українського мистецтва, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uartlib.org/yakiv-gnizdovskiy-probudzhena-tsarivna
- Манженко Є. Українські овечки, що підкорили світ // Перша електронна газет, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://persha.kr.ua/news/50667-ukrainski-ovechki-shho-pidkorili-svit.html
- Мельник І. Яків Гніздовський – славетний митець із Галичини // Zbruc, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zbruc.eu/node/32067
- Понятишин Н. 10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати // Ua. Modna, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uamodna.com/articles/10-malovidomyh-ukrayinsjkyh-hudozhnykiv-zi-svitovymy-imenamy-yaki-nam-varto-znaty
