Ім’я Яна Зега і досі залишається лише побіжно відомим львів’янам та гостям міста. І якщо вони й чули про нього чи навіть фотографувались з пам’ятником йому та Ігнацію Лукасевичу поблизу однієї забігайлівки у центрі міста, проте навряд чи хтось з них зможе бодай щось пригадати про його життя та діяльність, у кращому разі це будуть кілька скупих фраз про гасову лампу та, можливо, перегонку нафти. Забутий піонер світової нафтової промисловості, він свого часу був визнаним фахівцем цієї сфери. То ким же ж був Ян Зег, та чому у наш час він і досі залишається напівзабутим?
Ян Зег народився 2 вересня 1817 року в м. Ланьцуті, у Західній Галичині (сучасна Польща), у сім’ї аптекаря Йогана Зега та його дружини Христини. Навчався Ян у Дрогобицькій та Самбірській гімназіях. У 1844 році, він вирішує продовжувати свою освіту та вирушає до Відня. У 1846 році він отримує ступінь магістра фармації. Все це створило надійну основу для подальшої діяльності Яна.
Непересічним у його житті став і неспокійний 1848 рік. У той час, коли монархія Габсбургів була охоплена революційними процесами, Ян починає працювати у львівській аптеці «Під золотою зіркою» (сучасна вулиця М. Коперника, 1), яка на той час була найбільшою у Галичині. Власник аптеки Петро Міколяш у 1852 році створює хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера нафту. Він доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію цього продукту до ступеня так званого «Oleum petrae album», що був більш відомий під назвою «скельна олія» (Petreoleum). Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин і після кількох тижнів старань, він таки добився потрібного результату. Допомагав йому Ігнацій Лукасевич – ще один працівник аптеки.
І. Лукасевич продовжував свої досліди з нафтою, маючи намір створити лампу. Адам Братковський удосконалив концепт лампи Лукачевича пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. У 1853 році розпочалося освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та нафтового дистиляту Зега. У 1853, за допомогою цього освітлення була проведена складна хірургічна операція.
Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею — виключних прав (патенту) на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви було додано опис винаходу. Привілей Зегу був виданий у Відні 2 грудня 1853. Після цього, Зег повністю зосередився на нафтопереробці. Він відкрив першу у Галичині так звану «Камфінфабрику», де дистилював та очищав нафту. У районі сучасної вулиці Краківської, він облаштував крамницю для продажу гасу населенню для освітлення, та рідини для виведення плям з одягу.
У 1854 року на виставці у Мюнхені Йоганн Зег отримує похвальну грамоту за досконалий дистилят нафти. Нам відомо, що на це й час на фабриці Зега було два дистиляційні апарати та два чани, а загалом на підприємстві працювало чотири робітники. Ця фабрика переробила сировини: у 1854 року — 600 центнерів нафти; у 1855 року та 1856 року по 250 ц.
У цей час основним ринком збуту його фабрики був Відень та Північна залізниця Австрійської імперії. Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. У лютому 1858 року трапилася трагедія, коли внаслідок необередного поводження з нафтопродуктами згоріла крамниця де дружина Зега – Дорота, сестра Герміна, трагічно загинули у вогні. Незважаючи на горе, уже наприкінці 1858 року Зег організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти сьогоднішнього театру ім. М. Заньковецької.
Поступово Зег вирішує перебратись до Борислава. 21 серпня 1875 року вінодержав концесію на створення у Бориславі аптеки на вул. Панській яку відкрив у березні 1876 року з назвою «Зірка», де він продовжував займатись справою усього свого життя. Після короткочасної хвороби він помер 25 січня 1897 року у Бориславі. Сьогодні, про діяльність Зега нагадує скромка меморіальна табличка на вулиці Коперника, і пам’ятник на вулиці Вірменській поблизу ресторану «Гасова лямпа», у приміщенні, яке до діяльності Зега не має жодного відношення. Наскільки таке вшанування достатнє – важко сказати, проте проходячи вулицею Коперника чи користуючись черговим виробом виготовленим з продуктів нафти, не забувайте згадувати Яна Зега – одну з тих осіб, без якого все це не було б можливим.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
- Микулич О. Життєва і творча діяльність винахідника Йогана Зега. // “Нафтовик Борислава”. № 71 (7776), 14.09.2007 р. – С. 2. (http://om.io.ua/s17881/opublikovana_pracya_olega_mikulicha)
- Микулич О. Життєва і творча діяльність Йогана Зега. / Іван Зег. Серія: Видатні постаті у нафтовій історії міста Борислава. – Дрогобич, 2008. – С. 5-71. (http://om.io.ua/s35339/opublikovana_pracya_olega_mikulicha)
