Вже у перший рік після закінчення Другої світової війни радянський уряд асигнував на будівництво та розвиток промисловості Львова 137 млн. карбованців. Поряд з відбудовою та розширенням існуючих підприємств у місті передбачалося збудувати та ввести в дію автоскладальний завод, електроламповий, завод телеграфної та телефонної апаратури, склозавод, трикотажну фабрику, підприємства харчової промисловості, а також поновити роботу і збільшити потужність міської електростанції.
У 1948 році на базі заводу газової апаратури (“Укргазапарат”) на вул. Залізничній, 7 розпочалося будівництво заводу автонавантажувачів. Один за одним почали з’являтися цехи: інструментальний, ремонтно-механічний, ремонтно-ливарний.
Влітку 1948 р. на завод прибула велика група інженерів та технологів з московського технологічного інституту “Оргавтопром”, які приступили до розробки технології і креслень інструментів та пристроїв. Саму ж конструкцію автонавантажувача було спроектовано у Дніпропетровську під керівництвом автоконструктора Віталія Грачова.
Не минуло й року від створення проекту автонавантажувача, як на заводі запустилось масове виробництво. Перша серія техніки вийшла з заводських воріт 11 червня 1949. Новому автонавантажувачу – компактній самохідній вантажопідйомній машині – було присвоєно індекс “4000”. Відтак, результаті діяльності заводу у 1949 було перевиконано річний план – виготовлено понад 1000 автонавантажувачів. Це були перші машини такого типу не лише у Львові, а й у цілому Радянському Союзі.
Упродовж року кількість робітників заводу також суттєво збільшилася – від 1100 чоловік на початку року до 2285 чоловік наприкінці 1949. Вже у 1950 було налагоджене конвеєрне виробництво та розроблено нову модель навантажувача “4000М”. Через десять років завод випускав гідрокрани “4031”, десятитонні автонавантажувачі “4008” та модель “4032”, які виробляли вже не одна бригада, як у 1948-1949 роках, а 19.
Представлені у галереї фотографії взяті з альбому Львівського заводу автонавантажувачів, який ілюструє перші роки з життя підприємства (1948-1951) – створення і організація цехів, налагодження випуску та виробничий процес, а також святкування з нагоди перших успіхів.
Джерело: Центр міської історії
