Одним з найвідоміших науковців життя яких пов’язане зі Львовом є медик-фізіолог Адольф Бек. Уродженець Кракова, згодом він став професором і навіть ректором Львівського університету. Його неодноразово номінували на Нобелівську премію, проте на жаль, він її так і не отримав. Кінець життя Бека також пов’язаний зі Львовом і є значною мірою трагічним. Проте сучасні львів’яни фактично нічого не пригадують про цю особистість. Отож сьогодні пропонуємо вам поглянути на життя Адольфа Бека.
Народився Адольф у Кракові, у єврейській родині пекаря Давида Бека. У 1884 р. він успішно закінчив гімназію Святого Яцека у м. Кракові та записався на перший курс медичного факультету Яґеллонського університету у своєму рідному Кракові. У 1886 році він розпочинає наукову діяльність на кафедрі фізіології під керівництвом відомого польського фізіолога Наполеона Цибульського. Протягом 1889—1894 рр. він працював асистентом, а у 1894—1895 рр. — доцентом кафедри фізіології Яґеллонського університету.
У травні 1895 року відбуваються вагомі зміни у житті Адольфа. Він переїжджає до Львова, де він призначений надзвичайним професором фізіології відновленого лікарського факультету Львівського університету імені Франца ІІ. Першу лекцію виголосив 29 жовтня 1895 р. з фізіології, на тему «Життєві явища та способи їх дослідження». У 1897 році він стає звичайним професором фізіології Львівського університету.
Перша наукова публікація Адольфа побачила світ у 1888 році. Це була стаття «Про подразнення різних місць нерва» і вона була присвячена електрофізіологічним дослідженням нервової системи. У 1891 році Бек захистив докторську дисертацію на тему «Визначення локалізації в головному і спинному мозку за допомогою електричних явищ». А вже у 1894 році Адольф Бек отримав габілітацію з фізіології на тему «Зміни кровоносного тиску у судинах». У 1910 році він бере участь у підготовці і роботі Міжнародного Конгресу фізіологів у Відні.
1915 року у співавторстві з Н. Цибульським видав підручник «Фізіологія людини» у двох томах для студентів-медиків. 1924 р. за редакції А. Бека виходить у світ друге доповнене видання підручника з фізіології у двох томах. За його наукову діяльність його неодноразово номінували на Нобелівську Одним з найбільших його наукових здобутків стало те, що разом з Наполеоном Цибульським вони першими змогли отримати наднирковий гормон адреналін.
Організував Львівське фізіологічне товариство та Інститут фізіології. У 1901 році він стає президентом Львівського лікарського товариства. Вершиною його адміністративної кар’єри стало обрання його ректором університету у 1912 – 1913 навчальному році. У 1915 році, під час окупації міста Російською імперією, він був депортований до Києва, де перебував до кінця 1916 року.
Після повернення він відновив свою навчальну діяльність у Львівському університеті. У 1932 році він став професором-емеритом. З 1935 року – почесний професор Львівського університету. У 1921-1929 роках він також викладав у Медичній Ветеринарній академії у Львові. Після того, які розпочалась Друга світова війна і Львів спочатку увійшов до складу СРСР, а у 1941 році був окупований німецькими військами, доля Бека, з огляду на його єврейське походження склалась трагічно. Достеменна дата його смерті невідома, проте найімовірніше у серпні 1942 року, отримавши від сина Генрика ціанистий калій, він вирішив здійснити самогубство. Точна дата смерті і місце його поховання досі невідомі. Дехто припускає що він вкоротив собі віку до дорозі з Янівського концтабору до польського табору смерті Белжець. Ось так трагічно закінчилось життя цього видатного і непересічного львів’янина, про якого варто хоч деколи згадувати сучасним львів’янам.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Львів епохи Беків. – незалежний культурологічний часопис «Ї». число 85 / 2016 (http://www.ji.lviv.ua/n85texts/N85-Beck.htm)
