Одним з найяскравіших львівських науковців став Людвік Флек. Медик, філософ науки, дослідник-бактеріолог, він залишив непересічний слід в інтелектуальному житті тогочасної Європи та й світу. Проте для львів’ян він і досі на жаль залишається малознаним. Пропонуємо вам поглянути на життя цього визначного львів’янина.
Народився Людвік у 1897 році у Львові. Навчався у Львівському ліцеї та на медичному факультеті Львівського цісарсько-королівського університету. Після його успішного закінчення, від 1920 року працював асистентом професора Рудольфа Вайґля у Любліні. В 1921 разом з Вайґлєм повернувся до Львова, де обоє почали працювати в Університеті Яна Казимира. У 1923—1935 роках, Флек очолює відділення внутрішньої медицини львівської загальної лікарні.
В 1935 засновує Бактеріологічний інститут, в якому працює наступні чотири роки. В 1939 очолює бактеріологічне відділення Львівського медичного інституту. З 1941 році, після окупації Львова німецькою армією, Людвік Флек, його дружина Ернестіна Вальдман та син Рішард були арештовані. Час війни родина Флек провела у єврейському ґетто у Львові, та у концтаборах. Лише чудом їм вдалося пережити ці кілька жахливих років їхнього життя. 11 квітня 1945 родина Флек була звільнена.
Після війни, Флек так і не повернувся до рідного Львова. У 1945—1952 роках Флек очолює інститут мікробіології медичного факультету Люблінського університету Марії Складовської-Кюрі. Згодом працює директором інституту відділення мікробіології та імунології державного інституту матері і дитини у Варшаві. В 1954 обирається Академіком Академії наук Польщі.
Людвік Флек відомий у світі передовсім як прогресивний науковець. Як медик, він був науковим керівником 50-ти дисертацій, публікував свої праці в провідних західних виданнях Європи і Америки. Проте відомий Флек для більшості науковців не своїми відкриттями у сфері медицини. Англомовному середовищу Флєк став відомим завдяки епохальній праці Томаса Куна Структура наукових революцій, яка побачила світ у 1962 році, і в якій Кун назвав Флека своїм попередником. Що ж такого особливого зробив Флек для дослідження процесу пізнання?
Флек вважав, що кожна сфера пізнання має свій стиль мислення. Стиль мислення — це науковий метод певної дисципліни, сума надбань в даній дисципліні, набір релевантних проблем. Молодий науковець (суб’єкт), який лише починає щось досліджувати, бачить о об’єкті свого вивчення лише хаос. Щоб побачити щось конкретне (форму, ґештальт) науковець повинен опанувати дану дисципліну, даний стиль мислення, навчитись від інших науковців, які саме форми він повинен бачити. Стиль мислення є своєрідними колективними окулярами, через які науковець може побачити конкретні форми свого об’єкта. Він є єдиним можливим доступом до дійсності. Стиль мислення не є лише сформованими уявленнями про дійсність, а формами дійсності, які формуються науковим співтовариством. При цьому, мисленний колектив об’єднаний одним стилем мислення є науковим співтовариством. Кожен науковець, який бажає займатись наукою, повинен належати до такого середовища. Адже саме вони творять науку.
За кілька років до смерті, Людвік емігрував разом зі сім’єю до Ізраїлю, де і помер після другого інфаркту у віці 64-років. Сьогодні, коли тривають дискусії стосовно вшанування певних історичних постатей, можливо, цілком доречно згадати саме про таких людей як Флек, які перебували понад вузькими національними чи релігійними протиріччями, а намагалися дивитися на цей світ трішки ширше.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Ludwik Fleck (https://pl.wikipedia.org/wiki/Ludwik_Fleck)
- Ludwik Fleck (http://teatrnn.pl/leksykon/node/1418/ludwik_fleck)
