Кожен з нас так чи інакше чув про Трускавець і його цілющу мінеральну воду. Здавалося б, яке відношення до неї може мати будинок на сучасній вулиці Личаківській, 3? Проте саме там знаходилась аптека та лабораторія Теодора Торосевича – “хрещеного батька” відомої лікувальної мінеральної води та знаного для свого часу фармацевта. Тож ким він був, вірменин, який подарував нам кілька найвідоміших бальнеологічних курортів Західної України?
Народився Теодор Торосевич у Станіславі (теперішній Івано-Франківськ) 7 вересня 1789 року у сім’ї вірмен. У 1805 році, після закінчення гімназії він переїжджає до Львова, де починає працювати в одній з аптек. У 1809 році він стає студентом Віденського університету, де він записався на медико-хірургічний факульет. Згодом він знову повертається до Львова, після того як у липні 1815 він завершив своє навчання, де намагається відкрити свою власну аптеку. Проте лише 1 квітня 1819, після чималих труднощів, на Личаківському передмісті з’являється заклад під назвою “Під римським імператором Тітом” (Сучасна аптека №12).
Чому ж була обрана така дивна, з точки зору сучасної людини назва? Справа у тому, що у той час, оригінальні назви аптек ставали ознакою за якими їх запам’ятовували. Класична гімназійна освіта Торосевича, яка передбачала читання значного масив греко- і латиномовних текстів, здебільшого античних авторів очевидно повинна розглядатись тут як джерело натхнення для молодого аптекаря. Скоріш за все, безпосередньо на цю назву його підштовхнула тогочасна праця “Риси характеру Тіта Веспасіана, кесаря римського”, основою для якої слугували праці єврейського історика І ст. н.е. Йосифа Флавія, і яка була присвячена другому римському імператорові з династії Флавіїв – Тіту Веспасіану (відомого насамперед тим, що він завершив спорудження амфітеатру Флавіїв, який більшості людей у наші дні відомий як Колізей).
Свою аптеку Торосевич поступово перетворив на справжню медичну лабораторію. У 1837 році врятував життя людині, що отруїлася миш’яком. За допомогою власних методів лікування. Ще за два роки таким же чином врятував життя людини, яка отруїлася пасльоном – вовчою ягодою. Свою методологію Торосевич опублікував у науковій статті під назвою «Оксид заліза як протиотрута від миш’яку». Ця стаття була опублікована в німецькій науковій пресі і в щорічнику Краківського університету.
Поступово одне з ключових місць у діяльності Тарасевича почало займати вивчення мінеральних вод Галичини та Буковини, до якого він активно приступив починаючи з кінця 1820-х років. Він відвідує Шкло, Косово, Івановичі. Маловідомі українські та польські села поступово стають відомими усій Європі. Перший хімічний аналіз води Торосевич провів 1827 року. За власні кошти та з власної ініціативи дослідив сірчану воду Великого Любеня. Вже 1828 року оголосив результати свого дослідження німецькою мовою у Відні, повідомляє газета «Wiener Zeitung». Особливе місце у дослідженнях Торосевича займав Трускавець. Тут він описує 7 різних джерел цілющої води. Він же у 1836 році дає воді її знамениту назву “Нафтуся”. А у 1849 році він навіть випускає працю “Мінеральні джерела Галичини та Буковини”.
Теодору допомагав його брат, також відомий медик – Юзеф. Окрім цього Торосевичі ведуть активну благодійницьку діяльність: вони відкривають притулок для сиріт та фінансово підтримують студентів з Галичини під час їх навчання у Відні. Серед здобутків Торосевича було і питання збереження медичних препаратів, зокрема він довів, що специфіка скла впливає на збереження ліків. Освіченний Торосевич розміщав свої публікації у наукових журналах Відня, Кракова, Варшави, Санк-Петербурга. Загалом він створив близько 300 наукових праць присвячених різноманітній медичній тематиці.
Імператор Франц-Йосиф нагородив його Золотим хрестом за заслуги з короною. 25 квітня 1869 року Аптекарське Товариство Галичини у Львові організувало святкування п’ятдесятиріччя створення аптеки «Під римським імператором Титом». Заслуги Т. Toросевича у розвитку аптек у Львові, у вивчення мінеральних вод Галичини та інші його наукові роботи також оцінили Комітет фармацевтів Львова, вчені Львівського університету, представники уряду, керівники медичних установ Львова і Галичини. Він був членом Імператорського Королівського медичного товариства у Відні, наукового товариства Ягеллонського університету в Кракові, фармацевтичного товариство в Мюнхені, Товариства культури і досліджень краю в Буковини, Товариства лікарів Галичини. Львівське фармацевтичне товариство поставило його бюст у залі свого будинку за адресою вул. Св. Миколая, 15. Сам аптекар дожив до глибокої старості і помер у віці 87 років 2 березня 1876 рокуу Львові. В пам’ять про нього на центральному бюветі у Трускавці встановлено меморіальну дошку, а у Львові і Трускавці навіть названо вулиці на його честь. Отож у черговий раз споживаючи лікувальну мінеральну воду, згадайте про людину без старань якої навряд чи це було б можливим.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
- Mankurt. МИ ПАМ’ЯТАЄМО. Вулиця Личаківська, 3. (Режим доступу: http://www.mankurty.com/lvovyane/?p=514)
- Маринжа Л. Теодор Торосевич. Фармацевт, исследователь, публицист (Режим доступу: http://health-ua.com/pics/pdf/2010_03/68.pdf)
- Армянин Теодор Торосевич – первооткрыватель трускавецкой минеральной воды, организатор курортов (Режим доступу: http://shkolazhizni.ru/biographies/articles/59182/)
Здається наші щирі продали і Борислав і Трускавець- москалі керують! Слава продавцям України!