Вважається, що колекціювання чого-небудь позитивно впливає на людину. Це заняття вчить концентруватись, розвивати пам’ять, дозволяє розширити свій кругозір, особливо в тому випадку, якщо це пов’язано з чимось дуже близьким до душі. Дуже часто люди починають колекціювати монети, які були в обігу в тій місцевості, де вони живуть, збирати фотографії та листівки з краєвидами тих вулиць, якими вони ходили. Колекціювання листівок, до речі, в Львові дуже є популярним.
Та окрім цього всього багато львів’ян можуть в себе вдома знайти декілька значків, найчастіше радянських, які ще збирали її батьки. І зазвичай, жодна підбірка такого матеріалу не обходиться без значка, на якому б не було написано «Львів».
Традиція закарбовувати в металі визначні події, що стались в місті, головні пам’ятки, чи просто свою любов до нього у Львові була здавна. Ймовірно, ще з тих часів, коли фалеристика (наука, що вивчає нагороди та значки) тільки почала будувати певні основи.
До нашого часу дійшло багато різновидів старих відзнак періоду Австро-Угорської імперії, які зазвичай мають високу вартість і не доступні пересічному поціновувачу історії Львова.
З часом кількість значків поступово збільшується і вже у міжвоєнному Львові виготовлялась велика кількість значків на різний манер. Це були і українські, які здебільшого виготовляв у своїй майстерні, що знаходилась на вул. Руській, 18, Іван Кузьмич. Окрім цього, випускалась і велика кількість польських значків.
Та найбільший відсоток складають львівські значки радянського періоду. В свій час вони були досить доступними по ціні, тому багато як школярів, так і вже старших людей постійно ходили повз газетні кіоски з великою уважністю, щоб ні в якому разі не пропустити новинку.
Найбільше було алюмінієвих, на яких зображувались, то Оперний театр, то на той час ще Львівський державний університет ім. Івана Франка, то «Політех», траплявся часто і залізничний вокзал.Загалом, їх була дуже велика кількість і жоден, навіть бувалий колекціонер, не зможе назвати навіть приблизної цифри.
Були ще інші значки, пов’язані зі Львовом, коли на пластинку було нанесене зображення, а зверху накладене скельце, відповідне до розміру зображення. Такі значки, в наш час зазвичай коштують до 5 грн і завжди є в великому асортименті в антикварних лавках, а також біля пам’ятника Івану Федорову на вулиці Підвальній. Кожен з них має свою історію, призначення. Зокрема, особливою увагою завжди користувалися значки футбольного клубу «Карпати».
“Гріє душу” й той факт, що після 1991 року, значків, пов’язаних зі Львовом аж ніяк не зменшилось і вони є не менш цікавими. Гарно виглядає і збірка знаків спортивного товариства «Україна», відновленого в Львові у 1991 році, і різні значки пов’язані з вшануванням тих чи інших подій або постатей. Для прикладу, значок з нагоди 75-річчя Західно-Української народної республіки, що випускався у Львові в 1993 році, був 2 різновидів, а саме з пофарбованою ратушею і без фарби.
Не менш, привабливим і знаковим є значок 1989 року до 175-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка. За словами очевидців, випустили його в невеликій кількості.
На сьогоднішній день, багато з таких значків вже втратили актуальність і носити їх немає особливого сенсу, але кожен з них несе в собі інформацію, пам`ять та своєрідну енергетику того часу в якому вони виготовлялись і є міцно поєднаними з історією одного величного міста – Львова.
Роман ЦАП
Джерела:
1. С .Пахолко, О.Круковський Українська фалеристика.
2. С. Пахолко, М.Дмитрів Історія, закарбована в металі.
3. https://uk.wikipedia.org/
