Перший український 100% низькопідлоговий автобус «Тур» А181 був збудований експериментальним цехом ВАТ «НДІ «Укравтобуспром» іще у 1998 році. Фахівці НДІ планували, що виробництво таких автобусів, а також тролейбусів на основі кузова «Тур» А181 розпочнеться на зламі тисячоліть на Львівському автобусному заводі.
Проте, у 2001 році було прийнято рішення про організацію виробництва автобусів та тролейбусів на основі кузова «Тур» А181 на Південному машинобудівному заводі. У 2004 році було запущено у виробництво перший український низькопідлоговий тролейбус ПМЗ Е186, наступного року низькопідлоговий тролейбус виготовили у Львові. Сьогодні «Фотографії Старого Львова» розкажуть про виробництво і експлуатацію низькопідлогових тролейбусів у нашому місті.
Ера низькопідлогових львівських тролейбусів: ЛАЗи та «Електрони»
На початку 2000-х років Львівський автобусний завод потрапляє у власність російського бізнесмена Ігоря Чуркіна. Російський бізнесмен вирішує оновити модельний ряд ЛАЗу за рахунок організації виробництва низькопідлогового міського транспорту. Проектування нової лінійки автобусів та тролейбусів розпочали із 12-метрового 100% низькопідлогового міського автобуса ЛАЗ А183. Цей автобус був спроектований силами конструкторського бюро Львівського автобусного заводу під керівництвом досвідченого головного конструктора Василя Бенедиктовича Пецуха на основі конструкції автобуса «Mercedes-Benz Citaro». Новий автобус було представлено у травні 2004 року на міжнародному автосалоні SIA-2004 в Києві. Прототип моделі ЛАЗ А183 відрізняється від серійного автобуса розташуванням середніх дверей – вони зсунуті ближче до заднього мосту автобуса.
Уже у 2005 році на Львівському автобусному заводі виготовляється прототип нового серійного низькопідлогового тролейбуса ЛАЗ Е183D1. Ця машина комплектується українським тяговим електродвигуном постійного струму ЕД-139АУ2 харківського виробництва потужністю 140 кВт. і транзисторною системою управління тяговим приводом чеської компанії «Cegelec». У конструкції тролейбуса використовувалися передній і задній портальний мости німецької компанії ZF (моделі ZF RL85A та ZF AV 132/80 відповідно), рульове керування із гідропідсилювачем теж компанії ZF. Компресорний агрегат виготовляла білоруська компанія «Ремеза». Новий низькопідлоговий тролейбус львівського виробництва мав довжину 12 метрів, вміщав до 100 пасажирів, в тому числі в салоні було передбачено 30 крісел для пасажирів.
Перший тролейбус ЛАЗ Е183D1 був представлений у Києві у переддень 14-ої річниці незалежності України – 23 серпня 2005 року під час урочистого відкриття станції метрополітену «Бориспільська», Ця машина проходила випробовування у Запоріжжі, Донецьку, Миколаєві та Харкові і в кінці-кінців опинилася у столиці України. Сертифікація нової моделі тролейбусів ЛАЗу була завершена у жовтні 2005 року. Влада Києва, за результатами тендеру, замовила на ЛАЗі 45 тролейбусів моделі ЛАЗ Е183D1.
Перші тролейбуси ЛАЗ Е183D1 у Львові з’явилися у вересні 2006 році – до 750-річчя міста Львова було придбано 7 таких машин, які отримали деповські №№ 100 – 106. Презентація цих машин, а також 8 тролейбусів ЛАЗ-52522 відбулася 26 вересня 2006 року. Іще чотири тролейбуси цієї моделі (№№ 107 – 110) були закуплені ЛКП «Львівелектротранс» у червні 2008 року. Останній тролейбус ЛАЗ був придбаний Львівським комунальним АТП № 1 у кінці 2011 року і потім був переданий на баланс ЛКП «Львівелектротранс» під № 113.
Загалом тролейбуси ЛАЗ Е183D1 експлуатувалися у 19 містах України: Києві (у столицю надійшло 53 тролейбуси цієї моделі), Львові, Кременчуці, Чернівцях, Запоріжжі, Кривому Розі, Житомирі, Миколаєві, Івано-Франківську, Вінниці, Черкасах, Тернополі, Херсоні, Чернігові, Сумах, Кропивницькому, Рівному, а також у Донецьку і Харкові – тут вони проходили випробування. Один тролейбус ЛАЗ Е183D1 у січні 2008 року був поставлений у російський Санкт-Петербург, де отримав деповський № 3001 і експлуатувався в тролейбусному парку № 3. Проте на лінії у Санкт-Петербурзі цей тролейбус працював лише кілька місяців. Після цього машина перебувала на території ПАТ «Петмол». В 2011 році цей тролейбус повернули до Львова – зараз він працює під № 113. Шість тролейбусів моделі ЛАЗ Е183D1 було продано у болгарське місто Стара Загора.
Під час виробництва тролейбусів ЛАЗ Е183D1 в конструкцію машин було внесено низку змін, зокрема на низці машин застосовано транзисторну систему управління тяговим електродвигуном китайської компанії «SMEST». Загалом було виготовлено біля півтора сотень тролейбусів ЛАЗ Е183D1.
Також було розроблено модель тролейбуса ЛАЗ Е183А1 із асинхронним тяговим приводом. У цих машинах використовувався асинхронний тяговий електродвигун моделі ДТА 2У1 потужністю 180 кВт. російського виробництва і транзисторними системами управляння російський фірм «ЕПРО» та «Чергос». Тролейбуси із асинхронними тяговим електроприводом постачалися до Донецька, Харкова, Севастополя та Кременчука. П’ять тролейбусів із Донецька було передано до Слов’янська. Вісім тролейбусів цієї моделі було постачано в 2013 році до болгарського міста Пазарджика. Тролейбуси ЛАЗ Е183А1 виготовлялися у 2011 – 2013 роках, було виготовлено 123 таких тролейбуса. Деякі тролейбуси ЛАЗ із асинхронним приводом були оснащені автономним ходом.
Розробку нової моделі тролейбуса – двосекційного зчленованого ЛАЗ Е291 конструктори ЛАЗу розпочали у листопаді 2005 року. В основу конструкції тролейбуса було покладено кузов зчленованого двосекційного автобуса ЛАЗ А292. На початку 2006 року проект тролейбуса ЛАЗ Е291 було втілено в металі. Презентація нової моделі 18-метрового низькопідлогового тролейбуса відбулася в Києві 3 березня 2006 року. Як і «одиночний» ЛАЗ Е183, двосекційний тролейбус ЛАЗ Е291 був спроектований для максимальної зручності маломобільних осіб та осіб із інвалідністю – машина оснащена відкидним пандусом для зручності заїзду «візочників» та спеціальним майданчиком для пасажирів у інвалідному візку.
Тролейбус моделі ЛАЗ Е291 був виготовлений в єдиному екземплярі – він випробовувався в Києві із деповським № 3500 і був приписаний до Куренівського тролдепо № 4, проте із пасажирами цей тролейбус не експлуатувався. У кінці 2008 року цей тролейбус відправлено назад до Львова.
Серійне виробництво двосекційного зчленованого тролейбуса ЛАЗ Е301D1 із довжиною кузова 18,75 метрів розпочалося теж у 2006 році. Машини цієї моделі постачалися до Києва та Харкова. Вони мали тягове електронне обладнання чеської компанії «Cegelec» або китайської «SMEST» та тягові електродвигуни постійного струму ЕД-139АУ2 харківського виробництва. Деякі машини були обладнані російською системою управління компанії «Чергос». Передній і задній мости зчленованих тролейбусів – європейського виробництва компанії ZF, тотожні тим, що використовувалися в моделі ЛАЗ Е183.
У Львові тролейбуси ЛАЗ Е301D1 лише проходили обкатку – жодного такого тролейбуса місто не придбало – вважалося, що зчленовані двосекційні тролейбуси занадто громіздкі для вузьких вулиць Львова. Загалом було виготовлено понад 180 тролейбусів моделі ЛАЗ Е301D1 у 2006 – 2012 рр.
У 2011 – 2013 рр. Львівський автобусний завод освоїв виробництво нової моделі зчленованих тролейбусів – ЛАЗ Е301А1 із асинхронним приводом. У конструкції цих тролейбусів використовувалася транзисторна систем управління російських компаній «Чергос» та «ЕПРО» та російські тягові асинхронні електродвигуни ДТА-2У1 чи ДТА-5У1 російського виробництва. Загалом було виготовлено 33 тролейбуса цієї моделі для Донецька, Кременчука та Києва.
У 2013 році власник Львівського автобусного заводу Ігор Чуркін заявляє про те, що виробництво міських низькопідлогових автобусів переноситься зі Львова на Дніпровський автобусний завод у місті Дніпродзержинську (нині – Кам’янське), в той час як у Львові залишається виробництво тролейбусів та туристичних автобусів. У тому ж 2013 році на Львівському автобусному заводі практично припиняється виробництво нового громадського транспорту.
Не дивлячись на те, що 26 травня 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна ЛАЗу як підприємства-боржника, компанія ТзОВ «Сіті транспорт груп» протягом 2014-2015 рр. виходила на тендери із пропозицією тролейбусів ЛАЗ. Проте пропозиції цієї компанії не були акцептовані. У листопаді 2014 року ЛАЗ виготовив перший санітарний автобус для транспортування поранених із зони бойових дій. Протягом 2018 – 2019 року ЛАЗ продав 9 автобусів, які були виготовлені у попередні роки.
Конструкція тролейбуса ЛАЗ Е183D1 виявилася значно більш досконалою, а ніж їх попередників ЛАЗ-52522. Проте і ЛАЗ Е183 успадкував від попередника такі недоліки, як використання низькоякісних дешевих сталей для виготовлення металоконструкції кузова, а також невисоку якість антикорозійної обробки кузова. Відповідно, із 12 тролейбуса ЛАЗ Е183D1, які придбав Львів, наразі працює тільки 5. Два тролейбуси ЛАЗ Е183D1 (№ 100 і 106) мають значні пошкодження несучі системи кузова і є кандидатами на списання. Тролейбус із деповським № 105 протягом більш як сім років простоював несправним у депо – його було відновлено лише у 2019 році із використанням деталей і вузлів аварійного тролейбуса № 100. Іще три тролейбуси ЛАЗ Е183D1 – №№ 101 – 103 для відновлення працездатності потребують проведення капітально-відновлювального ремонту. Поглиблений капітальний ремонт тролейбусів ЛАЗ Е183D1 у тролейбусному депо ЛКП «Львівелектротранс» освоїли лише в останні роки – до того такі тролейбуси проходили тільки поточний і середній ремонт. Наразі капремонтом відновлено п’ять тролейбусів ЛАЗ Е183D1 – №№ 104, 105, 107, 109 і 110. Тролейбус № 108 перебуває на капремонті.
Перше замовлення на виготовлення низькопідлогового 12-метрового тролейбуса ТзОВ «Спільне німецько-українське підприємство «Електронтранс», яке входить до складу ПАТ «Концерн «Електрон» отримало у кінці 2013 року за наслідками відкритого тендеру. Перший тролейбус моделі «Електрон» Т191.01 був презентований вперше громадськості 21 серпня 2014 року на заводі, а 2 – 6 жовтня 2014 року був показаний під час виставки «Львівський товаровиробник».
У конструкції тролейбуса був врахований досвід виробництва і експлуатації тролейбусів ЛАЗ Е183 – машину розробляли колишні конструктори ЛАЗу під керівництвом Василя Бенедиктовича Пецуха. Для підвищення терміну служби металоконструкція кузова тролейбуса «Електрон» Т191 виготовлена із низьколегованої корозійностійкої сталі. Обшивка тролейбуса виготовлена із некорозійних полімерних і композитних матеріалів. Порівняно із тролейбусом ЛАЗ Е183D1 покращено ергономіку салону, використано більш довговічні і вандалостійкі матеріали, у задній частині тролейбуса «Електрон» Т191 відсутня шафа для електроустаткування (т.зв. «туалет»), притаманний для ЛАЗ Е183. Новий тролейбус вміщував до 106 пасажирів, у салоні встановлено 34 напівм’які пасажирські сидіння. У конструкції тролейбусів «Електрон» Т191.01 успадковано низку конструкторських рішень, які використовувалися у конструкції тролейбусів ЛАЗ Е183: передній та задній мости німецької компанії ZF (моделі ZF RL 82EC та ZF AV132 відповідно), кермове керування ZF Servocom із гідропідсилювачем, гідростанція білоруської компанії «Етон» та теж білоруський компресорний агрегат «Ремеза». Заявлялося, що у вигляді опції тролейбус може бути оснащений автономним ходом до 3 кілометрів. Також у вигляді опції передбачалося встановлення кондиціонерів кабіни водія та салону (в базовій комплектації в кабіні було передбачено тільки вентилятор), у салоні також могли встановлюватися дахові витяжні вентилятори (як у тролейбусів «Skoda 14Tr») в кількості 2 штуки.
Перші тролейбуси «Електрон» Т191.01 комплектувалися тяговим інверторами (перетворювачами) ПТАД-202М-180-129 російської компанії «Чергос» та російським тяговими електродвигунами ДТА-2У1 потужністю 180 кВт. Дві такі машини (деповські №№ 114 і 118) потрапило до Львова, іще два – до Хмельницького. Планувався також випуск таких тролейбусів для Рівного, але цей контракт не був реалізований. У Львові експлуатація тролейбуса «Електрон» Т191.01 із пасажирами розпочалася 25 жовтня 2014 року. Перший тролейбус «Електрон» Т191.01 вивів на маршрут водій Роман Кручко.
Із 2015 року тролейбуси «Електрон» комплектуються тяговим інверторами «ENI-ZNT200/EL/LW» польської компанії «Еніка» та тяговими асинхронними електродвигунами АД-903У1 виробництва харківського заводу «Електроважмаш» (потужність – 180 кВт.). Тролейбус може розвивати швидкість до 65 км/год. Машини цієї моделі отримують позначення «Електрон» Т191.02. У 2015-2016 рр. ТзОВ «СНУП «Електронтранс» виготовляє 8 тролейбусів Т191.02 для Львова. У 2017 – 2018 рр. ПАТ «Концерн «Електрон» тролейбусів не виготовляв через відсутність замовлень.
Всі перші львівські тролейбуси «Електрон» Т191 не мають кондиціонерів кабіни водія і салону, ні навіть дахових витяжних вентиляторів у салоні – вентилятор передбачено тільки у кабіні водія.
У 2019 році за результатами проведення міжнародного тендеру за кошти кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку підписано контракт на постачання для ЛКП «Львівелектротранс» 50 нових тролейбусів «Електрон» Т191.02. Вартість контракту – біля 11 млн. євро. Нові тролейбуси «Електрон», згідно контракту, оснащуються кондиціонерами салону та кабіни водія, а також USB-роз’ємами у салоні для заряджання гаджетів. В той же час, наявність навіть аварійного автономного ходу тендерною документацією не передбачалася. Постачання нового електротранспорту тривало більше року і завершилося у вересні 2020 року. Наразі у Львові працює 60 тролейбусів виробництва ПАТ «Концерн «Електрон».
У спеціалізованих транспортних виданнях повідомлялося про розробку конструкторами ТзОВ «СНУП «Електронтранс» конструкції зчленованих тролейбусів (така продукція пропонувалася підприємством на тендері на постачання тролейбусів для Києва), а також про розробку тролейбуса «Електрон» із автономним ходом. Наразі ці розробки у металі не втілені, не презентувала компанія і візуалізації нових моделей.
«Чужі серед своїх» або тролейбуси «Богдан» Т601 у Львові
Із середини 2000-х років виробництво низькопідлогових тролейбусів під брендом «Богдан» розпочав Луцький автозавод (ЛуАЗ), який увійшов до складу «Автомобільної корпорації «Богдан Моторс». Ці тролейбуси також мають львівський слід, адже їх конструкцію розробляли у ВАТ «НДІ «Укравтобуспром» та конструктори ЛАЗу, які перейшли до Луцька.
Першою моделлю тролейбусів «Богдан» став нетиповий для пострадянського простору тривісний низькопідлоговий тролейбус «Богдан» Е231 довжиною 14,6 метрів. Цей тролейбус розроблено на основі конструкції кузова низькопілогового автобуса А231, проект якого було розроблено НДІ «Укравтобуспром» у Львові на базі конструкції автобуса «Тур» А181. Як і тролейбуси ЛАЗ Е183D1, тролейбус «Богдан» Е231 комплектувався електричним обладнанням чеської компанії «Cegelec», проте має російський тяговий двигун постійного струму ДК211БМ виробництва московського заводу «Динамо» потужністю 175 кВт. Передня вісь, задній ведучий міст та допоміжна вісь – виробництва угорської компанії «RABA». Проект тролейбуса розроблявся у середині 2000-х років, виробництво тривало у 2007-2008 рр., загалом було виготовлено 8 тролейбусів «Богдан» Е231 – п’ять машин для Луцька і три для Києва. Конструкцію тривісного тролейбуса «Богдан» Е231 було удосконалено – на її основі розроблено тролейбус «Богдан» Т801 довжиною 15 метрів. Дві такі машини були виготовлені у 2010 – 2011 рр., вони були відправлені у Крим.
Наступною моделлю тролейбусів «Богдан» стала модель Т501. Це несерійний 10-метровий низькопідлоговий тролейбус, виготовлений у двох примірниках. Тролейбуси укомплектовані транзисторною системою керування тяговим електродвигуном постійного струму чеської компанії «Cegelec» та тяговим електродвигуном постійного струму ЕД-139 харківського заводу «Електроважмаш», мости тролейбуса виготовлено німецькими фірмами «Voith» i ZF. Виготовлено два таких тролейбуси, які працюють у Луцьку.
Навесні 2007 року роботу на Львівському автобусному заводі покинув його керівник Василь Бенедиктович Пецух (до цього – головний конструктор ЛАЗу, під керівництвом якого створювалися низькопідлогові автобуси і тролейбуси ЛАЗ). Як повідомляло інформаційне агентство «Вголос» у статті «Автобусні Джеймси Бонди», в травні 2007 року Василь Пецух став членом наглядової ради Луцького автозаводу, що входив до «АК «Богдан Моторс». На ЛАЗі з цього приводу розпочали розслідування про можливе промислове шпигунство – представники російського власника ЛАЗу Ігоря Чуркіна стверджували, що, нібито, вклали у нові розробки Львівського автобусного заводу понад 150 мільйонів гривень. Разом із Василем Пецухом на ЛуАЗ перейшла й низка інших інженерів із ЛАЗу.
У 2008 році «Богдан Моторс» представляє серійний низькопідлоговий тролейбус «Богдан» Т601 із довжиною кузова 11 метрів. У конструкції тролейбуса використовується низка рішень, які уже пройшли випробування на тролейбусах ЛАЗ Е183D1 – силове електричне обладнання виробництва чеської компанії «Cegelec», тяговий двигун постійного струму ЕД139А харківського заводу «Електроважмаш», проте мости німецької компанії «Voith», а не «ZF». Цікаво, що тролейбус «Богдан» Т601 успадкував від ЛАЗ Е183 навіть «туалет» – відсік для електрообладнання в задній частині салону. Паралельно із тролейбусом ЛуАЗ освоїв випуск міського автобуса «Богдан» А601, який, на відміну від тролейбуса, не є 100% низькопідлоговим – у задній частині салону є підвищення, на задніх дверях – сходинки. Відмінність тролейбуса «Богдан» Т601 від ЛАЗ Е183 полягала не тільки у коротшому кузові, але й в тому, що задні двері машини були одностулкові. Тролейбуси «Богдан» Т601 проходили випробовування у низці міст України, а постачалися до Криму, у Луганськ, до Львова, Хмельницького та Кременчука. Загалом було виготовлено 38 тролейбусів модифікації «Богдан» Т601.11 та іще один тролейбус модифікації «Богдан» Т601.12. Виробництво цих тролейбусів тривало у 2008 – 2011 рр.
Перші два тролейбуси «Богдан» Т601.11 потрапили до Хмельницького, два наступні у грудні 2008 року в результаті тендеру придбало ЛКП «Львівелектротранс». Ці машини мають відповідно заводські №№ 3 і 4 та деповські №№ 111 і 112. На відміну від ЛАЗів Е183, які мали жовте фарбування, тролейбуси «Богдан» Т601 мали салатово-зелене заводське фарбування.
Тролейбуси «Богдан» Т601, які експлуатуються у Львові, показали достатньо високу надійність. Машина із деповським № 111 вперше пройшла капітальний ремонт у 2016-2017 рр. Нажаль, зараз цей тролейбус не працює. Машина із деповським № 112 пройшла капремонт у 2020 році, після ремонту отримала жовто-салатове фарбування.
Треба зазначити, що Луцький автозавод «Богдан Моторс» освоїв також виробництво 12-метрових 100% низькопідлогових тролейбусів «Богдан» Т701, а також 18-метрових двосекційних зічленованих Т901. Ці машини виготовлялися як із тяговим електроприводом постійного струму, так і з асинхронним електроприводом. Тягові інертори використовувалися чеського виробництва «Cegelec», російського «Чергос» та українського – компанії «Політехносервіс». Тролейбуси «Богдан» Т701 і Т901 у Львові ніколи не експлуатувалися.
Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ
Перелік використаних джерел інформації
- Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. – Львів: Фенікс ЛТД, 1994;
- Марчук Л.П., Шипова В.С. Іде трамвай, їде… – Львів: ЛКП «Львівелектротранс», 1994;
- Богодистый П. Как устроен современный троллейбус/ П. Богодистый // Наука и техника – журнал для перспективной молодёжи. – 2016 – №7;
- Тролейбус Е183D1-01. Керівництво з експлуатації. – Львів: ЛАЗ, 2006.
