Історію давнього Львова неможливо розповісти без згадок про славетні роди: Алембеки, Боїми, Дідушицькі, Потоцькі, Вишневецькі і ін. Були серед таких і Яблоновські. Станіслав Яблоновський (1634-1702), соратник короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського, очолював оборону Львова під час останнього нападу на місто татар у 1695 року. Львів’яни поставили йому пам’ятник, який вважається першим у місті публічним вшануванням світської особи такого типу. Ян-Станіслав Яблоновський (1669-1731), син Станіслава, очолював Руське воєводство, центром якого був Львів. Загалом рід був настільки впливовим, що заслуговує не однієї книги. Представником родини був і Ян Каєтан Яблоновський (1700?-1764). Про нього детальніше.
Яблуко від яблуні Яблоновських
Ян Каєтан Яблоновський був сином руського воєводи та коронного канцлера Речі Посполитої Яна Станіслава Яблоновського. Людини освіченої і впливової. Ян Яблоновський упродовж життя займав велику кількість відповідальних урядів. Між цим встигав ще й займатися меценатством і навіть писати історичні та морально-настановчі праці. Француженка Йоанна Марія Бетунь була матір’ю Яна Каєтана. Як меценати храму, Ян Станіслав Яблоновський та Марія Бетунь були поховані у криптах під тогочасним костелом єзуїтів у Львові.
У Яна Каетана Яблоновського було багато братів і сестер. Усі вони заслуговують на окрему розповідь, але виділимо все ж персону його двоюрідного брата – короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського. Між іншим, уродженця Львова.
Джерела зростання і мудрості
Якщо мова про шляхтичів та магнатів часів життя Яна Каєтана Яблоновського, то для їх становлення як особистості, їхньої освіченості й ерудиції, навчальні мандрівки відігравали не менш важливу роль, ніж стаціонарні навчальні заклади. Ян Каєтан Яблоновський теж багато подорожував світом. Зокрема, зі своєю матір’ю. У той час він зав’язав важливі знайомства, ознайомився з традиціями народів, придворним етикетом, опанував декілька мов. Наприклад, вивчив тоді французьку.
Попри це все, його рідним навчальним закладом можна вважати ще й колегіум львівських єзуїтів. Говорити про особливий вплив на розвиток особистості Яна Каєтана Яблоновського даного закладу не доводиться, але, як і батько, інші члени роду Яблоновських, Ян Каєтан навчався у єзуїтській колегії у Львові.
Маєток Яблоновських у Львові
На основі давньої документації можна зробити висновок, що на Галицькому передмісті Львова у Яблоновських було два маєтки. Принаймні два палаци. Після діда та батька власником цієї нерухомості був Ян Каєтан. По ньому володіння у Львові успадкувала дружина, Анна. Є опис їхніх володінь, з якого дізнаємося, що маєток Яблоновських – це обгороджений муром дитинець, палац, шпихлір і стайня, два флігелі, а також чимала територія довкола. Окремо відомо, що Анна Яблоновська володіла у Львові млином, кам’яницею на середмісті, броварнею, а ще багатьма простішими архітектурними спорудами.
Анна Яблоновська – це друга дружина Яна Каєтана (перша, Тереза Вельгорська, померла у 1749 році бездітною). Анна Яблоновська походила з роду Сапєг. Після шлюбу Ян Каєтан Яблоновський записав їй 150000 золотих, які мали забезпечувати доходи з його маєтків у Руському й Любельському воєводствах. Як і з першою дружиною, дітей у Яна Каєтана Яблоновського з дружиною Анною не було. Більше того – їхні відносини були достатньо прохолодними. Близькими вони не були точно. Можливо, дружина навіть зневажала Яна Каєтана.
Ян Каєтан на тлі епохи
Цей текст про державного діяча Речі Посполитої, військового, сенатора, поета і мецената Яна Каєтана Яблоновського. Він був кавалером ордена Білого Орла, кавалером ордена Золотого Руна, а також – князем Священної Римської імперії. Помер 5 березня 1764 року у Острозі. Ймовірно, був пізніше перевезений до Львова і похований разом з представниками родини у сімейній усипальниці – у криптах тодішнього костелу єзуїтів.
За своє життя Ян Каєтан Яблоновський встиг побувати на теренах сучасних Німеччини, Італії, Франції, Іспанії, Туреччини і ін. Не любив і погано висловлювався про московитів. Був противником Російської імперії і родини Чорторийських, яка інтереси останньої в той час лобіювала. Можливо, це стало і причиною його передчасної смерті.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Інвентарі палаців і дворів на передмістях Львова кінця XVII – XVIII століть / Упорядн. Андрій Фелонюк. – Львів, 2021. – С. 19-20.
- Кіку В. Магнати – боржники львівських єзуїтів (1693-1721) // Соціум. Альманах соціальної історії, 2003. – Вип. 3. – с. 49-54.
- Wereszycka H. Jan Kajetan Jabłonowski H. Prus III // Polski Słownik Biograficzny [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://web.archive.org/web/20190503070905/https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-kajetan-jablonowski-h-prus-iii
