Якось при нагоді, моя близька подруга зробила мені просто королівський подарунок – подарувала дві чорно-білих світлини. Ці світлини присвячені кінознімальному процесу у Львові за участі самого Івана Миколайчука. Автором цих світлин є тато моєї подруги, він захоплюється фотомистецтвом, тож фотографував багато, і різного. Серед цього величезного розмаїття світлин у колекції їхнього родинного фотоархіву і були ці дві стильні чорно-білі світлини із кінознімального майданчика за участю Івана Миколайчука.
Ясна річ, я дуже втішилася такому подарункові. Ці світлини були зроблені в польових умовах: коли герої штучно не позують, а знаходяться в максимально органічній для себе ситуації. Будь хто з глядачів зможе в цьому пересвідчитися. Ці зйомки відбувалися у Львові, на вулиці Руській (Підвальній). На одній із цих світлин зображений сам Іван Миколайчук, на іншій світлині одна з акторок, які приймали участь у зйомках фільму. Однак, визначити яка саме акторка зображена на цій світлині мені так і не вдалося. Оскільки, ці фотографії не підписані, то я намагалася, самотужки, за допомогою книжок присвячених творчості Івана Миколайчука, та популярних інтернет ресурсів визначити зйомки якого саме фільму вдалося зафіксувати на цих світлинах.
Відтак, опираючись на фільмографічний доробок Івана Миколайчука, ми припускаємо, що згадуваних фотографіях може бути зафіксований знімальний процес фільму «Повернення Батерфляй» (то байопік присвячений життєпису Соломії Крушельницької, який створено 1982 р., режисер фільму Олег Фіалко). Адже життєпис Соломії Крушельницької тісно пов’язаний з Львовом, а у фільмографічному доробку Івана Миколайчука нам більше не вдалося знайти такі фільми, які би «потребували» таких впізнаваних львівських кінолокацій для знімального процесу як «Повернення Батерфляй». Однак, це лише наша гіпотеза, яку можливо, в майбутньому, зможуть більш докладно прокоментувати або уточнити українські кінознавці, які спеціалізуються на творчості Івана Миколайчука.
Так чи інакше, але пропоновані світлини із кінознімального процесу за участю Івана Миколайчука є цікавими, і досі невідомими документальними артефактами, які потребують досліджень фахових кінознавців, та введення в обіг академічного процесу, і мистецького медійного простору загалом. Адже історія національного кіно на це заслуговує.
Оксана ПАЛІЙ
