Змалечку ця будівля на вулиці Леонтовича №2 між вулицями Кучера та Городоцькою викликала у мене почуття таємничості та загадковості. Чогось завжди здавалося, що тут відбуваються якій героїчні вчинки та знаходяться мало не фантастичні люди.
Мабуть такі картини в дитячій уяві з’являлися завдяки незвичності архітектури будівлі та матеріалу. Адже, виконана з червоної цегли без додаткової орнаментальної оздоби, ця будівля вирізняється на фон більшості споруд у Львові.
Коли ж я дізнався, що в тут знаходиться звичайна школа – мене переповнило розчарування і прихована заздрість до дітей, котрі в ній навчалися. Я ще довший час вважав їх суперменами.
Для будівництва цієї школи (а ця будівля початково для цієї мети й будувалася) було обрано проект будівлі у романо-готичному стилі автором котрого став німецький архітектор Юліус Гохбергер, директор будівельного управління львівського магістрату.
Спорудження на той час трикласної школу було завершено в 1884 р., за правління Франца Йосифа І, на кошти міської ради та церковної громади храму св. Анни.
За часи свого існування школа кілька разів змінювала назву та напрямок діяльності. За радянських часів в будівлі діяла російська середня школа робітничої молоді №5 та російська неповна середня школа №43, потім дитячо-юнацька спортивна школа “Олімпійські резерви” з легкої атлетики.
А з вересня 2003 року тут знаходиться Львівська правнича гімназія. Впевнений – це не остання назва цього будинку. Він і надалі буде йти в ногу з часом.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
