У довгій та насиченій цікавими подіями історії Львова, на щастя, було надзвичайно багато цікавих та незвичайних особистостей. Не про кожного з цих діячів ми знаємо достатньо, хтось досі чекає на своє відкриття та належну оцінку власних старань. Однак, навіть між тими, про кого вже говорять, дуже багато непересічних і дивовижних особистостей. До прикладу, сестра Маріанна Мархоцька – гідна продовжувачка справи святої Терези з Авіли і перша настоятельниця монастиря кармеліток босих у Львові (сьогодні храм Стрітення, що на вулиці Винниченка, 30А). Її називають авторкою першої жіночої автобіографії на теренах давньої Речі Посполитої. Відтак, мусимо пам’ятати про цю персону й досліджувати її життя та діяльність. Особливо – львівські сторінки.
Народження, родина
Маріанна Мархоцька народилась і виростала у багатодітній, але досить забезпеченій родин. Її батько, Павло Мархоцький, був послом на Сейм, захисником шляхетських вольностей і навіть учасником рокошу Зебжидовського (1606 – 1609 рр.). Сестра Ельжбета вступила до монастиря кларисок, що у Новому Сончі, а брат Міколай навчався у Краківській академії. Характерно, що коли батьки почули про бажання Маріанни також стати монахинею, то довго цьому противились – навіть її мама Ельжбета. Імовірно, що батьки навіть били її і всіляко відмовляли від цього кроку. Однак, нічого з їхніх заборон не було.
Шлях до служіння
Упродовж 1615 – 1620 років Маріанна Мархоцька тричі відвідувала монастир кармеліток у Новому Сончі. Кожна з цих поїздок мала не неї великий вплив. Очевидно, все ж менший, ніж читання біографії святої Терези з Авіли – іспанської монахині та засновниці ордену кармеліток босих. Врешті, дівчина вирішила залишити світське життя й стати монахинею. Проти волі батьків, у 1620 році, вона вступила до монастиря кармеліток босих у Кракові. Взяла собі ім’я Тереза від Ісуса й розпочала зовсім інше життя.
Становлення особистості і львівські сторінки
У 1620-х та 1630-х роках Маріанна Мархоцька пройшла відповідні навчання та вишкіл, закінчила новіціат і остаточно переконалась, що обраний шлях є правильним для неї. Водночас, непогано зарекомендувала себе, відзначаючись організаторськими здібностями, послухом та покірністю. Таким чином, у 1642 році сестра Тереза приїжджає до Львова, де на неї було покладено обов’язки організувати і запустити роботу першого осередку ордену кармеліток босих у нашому місті. Відтак сестра Тереза від Ісуса була настоятельницею першого покоління кармеліток босих у Львові. Саме в цей час, між іншим, розпочали будувати мурований храм на території комплексу, але закінчити всі роботи спокійно не вдалося.
У 1648 році, у зв’язку з вибухом повстання Хмельницького, а також через прихід військ останнього під стіни Львова, кармелітки залишили місто й виїхали до Кракова. Пізніше – ще далі, до Варшави. Характерно, що в столиці, на церемонії відкриття монастиря кармеліток, був присутні король Речі Посполитої Ян Казимир й апостольський нунцій. Це, очевидно, через те, що сестра Тереза була у дуже хороших відносинах із королевою Марією Людовікою Гонзагою. Між іншим, остання, разом із чоловіком, неодноразово відвідувала сестру Терезу, коли та хворіла.
Останні роки життя
Наприкінці 40-х років XVII століття сестра Тереза не надто добре почувалась і досить часто хворіла. У той час її відвідувала королева, вони спілкувалися між собою. Особливо сильно погіршилося здоров’я цієї монахині у 1650 році. Сестра Тереза мала частковий параліч і відійшла від управлінських функцій. Врешті, у 1652 році вона померла. Не одразу, але все ж була похована у криптах монастиря кармеліток босих у Кракові (вул. Коперника).
Цікаві відомості
Вище вже згадувалося, що саме Терезу від Ісуса часто називаються авторкою першої жіночої автобіографії у Речі Посполитій. Цікаво, що ця праця задумувалась не як автобіографія – як підручник духовного життя. Очевидно, саме тому у згаданому тексті можна знайти багато покликів на Святе Письмо, житія святих (за редакцією Пьотра Скарґі), ідеї св. Терези Авільської, концепції св. Августина і ін. Між іншим, у тексті описано й певні внутрішні стани сестри Терези від Ісуса, її відчуття та переживання, певні біографічні моменти. Праця знайшла свого читача і користувалась увагою не тільки на наших теренах – у першій половині ХХ століття її було перекладено французькою мовою.
Невідомо точно, коли саме Тереза від Ісуса розпочала роботу над укладенням свого magnum opus. Зустрічаються гіпотези як щодо 30-х років XVII століття, так і щодо 40-х років, коли вона була у Львові. Що можна стверджувати напевне – це цікавий і неповторний зразок барокової літератури, глибоко містичний і символічний твір. Задля усвідомлення головних ідей та стилістики авторки, наведемо наступний пасаж: “Душа наша уявляється мені як фортеця […], поділена на багато різних кімнат, подібно до того, як і на небі є багато помешкань”. Один із перших дослідників біографії Терези від Ісуса Кароль Гурський писав про те, що її автобіографічна праця є унікальною не лише у локальному масштабі, але й загальносвітовому. Історик і теолог, монахиня-бенедиктинка Малгожата Борковська назвала цю книгу першою і багато років єдиною такого роду працею польською мовою. Відтак є логічним, що до персони сестри Терези від Ісуса (Маріанни Мархоцької) ми також не можемо залишатися байдужими. Тим більше, що декілька років свого життя вона провела у Львові.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гусак А. Вул. Винниченка, 30А – церква Стрітення Господнього (колишній костел) // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/vynnychenka-30a/
- Słuźebnica Boźa matka Tereza od Jezusa (Marianna Marchocka) 1603 – 1652 // Karmel.pl [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.karmel.pl/sluzebnica-boza-matka-teresa-od-jezusa-marianna-marchocka-1603-1652/
- Tomasz A. Marianna Marchocka – zapoznane dziedzictwo polskiey mistyki // Teologia Polityczna, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://teologiapolityczna.pl/marianna-marchocka-zapoznane-dziedzictwo-polskiej-mistyki
