Львівська горілка завжди славилася своєю якістю. У Львові свого часу проживали відомі виробники горілки. Історію одного з відомих брендів і як він опинився у Львові розповів у Фейсбук Гриць Совків.
У 1860 році Пьотр Смирнов заснував у Москві винокурний завод під назвою П. А. Смирновъ (Smirnov).
В 1917році завод конфіскували комуністи і лише одному з трьох синів, що був власником заводу, Владіміру Смірнову, вдалось втекти у Константинополь (Стамбул), прихопивши мізерні залишки колишніх статків, а головне – знання і технології виробництва. Тут у 1920 році він відкрив винокурню. Бізнес йшов слабенько , бо як відомо, мусульманські традиції не сприяли великому збуту. То ж, через декілька років, він вирішив освоїти Європу і для початку переїхав до Львова.
При реєстрації фірми у Львові в 1923 році, Владімір першочергово вирішив одне важливе питання. Він був лише правонаступником заводу свого батька, але не мав ніяких прав на торгову марку “Смирновъ” (Smirnov), нею володів його старший брат. Тому, щоб уникнути можливих родинних розборок, він вирішив дещо змінити назву.
Саме тут, у Львові, “Смирновъ” чи “Smirnov” перетворився на “Smirnoff” і народилась фірма з назвою на французький манер “Societe Pierre Smirnoff Fil”. При тому було збережено право користуватись історією , медалями з міжнародних виставок, іншими регаліями і згадувати про титул постачальника царського двору.
Відтак виробництво почалось і продукція користувалась попитом, як в Польщі , так і в Європі. У 1925 році відкрилась ще одна фабрика в передмісті Парижу.
Цікаво, що стосовно часів перебування Смірнова у Львові, ходить історія про рекламну співпрацю Бачевського зі Смірновим, в якій йдеться про те, що Бачевський тоді наклеював на свої горілчані вироби етикетки з написом: “Єдина горілка порівнянної якості – це та, яку виробляє Pierre Smirnoff з Росії”. Відповідно на продукції “Smirnoff” наклейки були зі схожим текстом про горілку Бачевського. І хоч оригінальних етикеток з написами не збереглось , але дослідники за опосередкованими даними не відкидають цю інформацію.
Така тісна рекламна співпраця двох відомих виробників у нашому місті породила версію , що налагодити виробництво горілки “Smirnoff” Владіміру , на взаємовигідних умовах допомагав сам Бачевський , надаючи обладнання, а можливо й виробничі приміщення своєї фабрики. Тим більше, що інформації про те, де виготовляли “Smirnoff” у Львові так і не знайдено.
Так ,чи інакше це було, але виробництво “Smirnoff” у Львові припинилось у 1927 році, коли польський уряд вирішив монополізувати виробництво чистої горілки. Владімір переніс усе виробництво у Францію.
Але з того часу на всіх етикетках “Smirnoff” серед медалей і регалій друкувалась інформація, що ця горілка виготовлена за формулою і технологією PIERRE SMIRNOFF SONS, LWOW, POLAND.
В 1933 році, після закінчення сухого закону , Владімір продав права на торгову марку колишньому співвітчизнику, емігранту в США. Там “водка” спочатку не дуже сподобалась прихильникам бурбона, джина і коктейлів. Аж коли її стали рекламувати, як “біле віскі без смаку і лишнього запаху”, вона стала ідеальним розчинником для коктейлів. Але годі про це.
Зараз головний офіс уже давно в Лондоні.
Уявляю собі , що якісь тамтешні джентльмени, попиваючи горілочку в тісному колі, прочитавши на етикетці про місто Львів, раптом запитають : To hell, where is it?
І тут мушу сказати ,що після недавнього ребрендингу, з етикеток зникла згадка про Львів, разом з деякими іншими елементами.
Гриць СОВКІВ
