Одна з прикрих ознак сьогодення, той факт, що околиці більшості українських міст – це звичайнісінькі спальні райони або промислові зони… Однак, львів’янам, зокрема мешканцям Погулянки, дуже пощастило – вони мають поруч прекрасний однойменний парк із давньою історією. Від 1984 року цю рекреаційну зону внесено до переліку об’єктів природно-заповідного фонду, як ботанічну пам’ятку природи місцевого значення. Тут розташовано декілька об’єктів, цікавих для істориків та краєзнавців, проте час та сучасні реалії не шкодують пам’яток… Незабаром зникне чергова з них – львівський винзавод “Укрвино”.
Ділянка стає популярним серед городян місцем відпочинку у першій половині XIX сторіччя. Завдячуємо цьому ініціативі та зусиллям адвоката Францішека Венглінського, та наступного власника маєтностей – ресторатора Йогана Дістля. У цей час було впорядковано непролазні хащі та висаджено букові дерева, вичищено стави, прокладено стежини, відкрито ресторації, цукерні… Місцина стала улюбленим місцем багатьох львів’ян, зокрема міської богеми. В ті часи місцевість стали називати “Львівською Швейцарією”…
У середині XIX сторіччя, 1848 року, новим власником місцевості стає підприємець Ян Кляйн, який продовжив розвиток дільниці. Передусім, він частково осушив найдавніший став Погулянки та збудував тут броварню. Пиво, що варилось тут, довгий час вважалось найкращим у Львові. Окрім цього, у розкішній ресторації, можна було поласувати варениками та смаженими курчатами… Місцевість почала занепадати у роки I Світової війни…
Нове “відродження” давньої дільниці розпочалось вже у радянський період. Нова влада намагалась зберегти рекреаційний ресурс місцевості, проте, створення нових об’єктів промисловості вважалось першочерговим, не оминув цей приоритет й львівської Погулянки…
У 1948 році, на місці давнього бровару та ресторації Яна Кляйна, було зведено один з перших об’єктів радянської промисловості у Львові – завод “Укрвино”.
Підприємство, за сучаною адресою вулиця Погулянка, 26, неподалік Центру творчості дітей та юнацтва “Галичина”, протягом всієї другої половини XX сторіччя було стабільним “середнячком” промисловості радянського Львова. “Укрвино” у Львові випускало досить широкий спектр продукції на основі виноматеріалів з усього колишнього СРСР. До кінця 1990-х років завод виробляв популярний вермут “Квіти Погулянки”…
Із розпадом Радянського Союзу, новими економічними реаліями, починається тривала стагнація підприємства. Винзавод було частково розібрано та демонтовано протягом 1999-2003 років. Сьогодні руїни цікавлять лише, мабуть, міських дослідників, майбутніх забудовників та безпритульних.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
https://vk.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://mylviv.com/ , https://plus.google.com/
